Сьогодні проходив через дитячу площадку
одна мама годувала хлопчика рочків 2-3-х
Він мене як побачив почав посміхатися
гойдатися в калясочці, я йому також відповів
посмішкою і помахом руки.
Хлопчик Я і Мама в цей момент створили
щось нове щось вагоме
Я відчув радість, тепло, навіть щастя
Як мало людині потрібно для щастя
Як мало людині потрібно для себе
Дуже багато зайвого носимо в собі
носимо, тягарем, разом з собою...
І це зайве, втягує нас у землю
На малесенькому клаптику планети, народилася
гармонія нового життя від чесної щирої посмішки
Як насінина, котрій тепер рости, рости, РОСТИ...
І наповнювати Всесвіт новою любов'ю... !!!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар