Я в неї довго перепитував
чи так воно і є ?
Вона сиділа і мовчала
Вітер лоскотав її ніс щоки волосся
Перса ожили і почали танцювати
на тілі від приглушеного сміху
чи прихованого плачу
Навколо дерева холод дощ болото
Я дивився на своє відображення
в калюжі
Туди падали краплини дощу
Щось з дерев
Уворюючи кільця безмежності
Я дивився і запитував себе
але відповіді не було Відповідь
ставала кільцямина на обличчі калюжі
і зникала назавжди...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар