3тій серпень СЛОВА П'ЯТОГО ВИМІРУ

Слова п'ятого виміру
скупченість віршооголення
літери квадрату повинні
Відклади напис частинкою живності
Слова п'ятого виміру
не досягти порожнечі
Рукав приховує у собі прохід
Відомі незнані Вхід вихід
Згадані забуті Вихід Вхід
до стану вологості росту
Найдужче стиснути у жмені
Крихти стола
Крихти зоряного неба
Відбиток зоряних правил голодний
без дзеркал смаку
Не напружуйся новонароджений
вимір п'ятого крику
піт дощу.

"Вирваний час всесвіту" 2003 р.
зі змінами.
МИ змінюємось щосекунди!

1ше червня Я ПРИГАДАВ ЙОГО ІМ'Я

Мешкає коло мене сусід, звичайний, повненько-грубенький, живе собі та й живе. Хоча, тепер,
якби я біля нього. Раніше я мешкав в особняку на Галини Гурської, і він особнячився, але трішки далі по вулиці вгору, до Любінської ближче, пам'ятаєте, GG, я вже колись писав. Коли мою
халупу завалили, то пересилили нас, в новий світлий, п'ятиповерховий будинок, і вікна мої,
тепер поглядом, впираються просто в його, так, що виходить я біля нього. Він років на 10ть
молодший, може і на більше, ми з ним почали перетинатися частіше, лише тепер, деякий час
 з приводу переїздів , я відтягувався де інде. Почали бачитися, ну і вітатися звісно ж,
ще частенько я забігав в магазинчик навпроти колишнього кінотеатру "Галичина" по томатний
сочок, полюбляю! Дві тітоньки, там позмінно торгували, і майже завжди, коли не прийду, Він,
мій сусіда, вже  там. Почали, ще частіше бачитися, спілкуватися, і тут якось, я ловлю себе на думці, що, зовсім не пам'ятаю його імені. Я і так, і сяк намагався пригадати, ну ніяк мені не йде!
При покупці чергової банки соку, при розмові, його, моїй, і тітоньки продавщиці, прислухаюся,
може Вона, щось ляпне, бовкне, викаже, зрештою, ні! Ще неодноразово занурювався у спогади-
пригади, марно. Прізвища його називати не буду, з етичних розумінь, хоча воно подібне на Ляпіс, а то, ще поб'є мене, за те, що я такий штурпак, Він, грубенький, та і я нівроку. Так і грав далі блюзо-рок, в повному забутті, імені, добре, що не свого.
Час минав повільно, майже все поруч залишалося без змін. Я вже призабув за свою турботу,
завжди, щось забуваємо з голови викидаємо, і йдемо далі.
 Сусіда мабуть є непоганим шофером, бо до них частенько заганяють автівки до ремонту,
і я бачив як він водить всілякий транспотр, від легкових, аж до здоровенного автобуса.
Вуличка наша є тихенькою, машинки, мешканців, майже не дратують, а ж тут сусіда Ляпіс,
зайнявся, автобусними перекидуваннями людей, приганяє здоровенний автубік, і пердить
ним, то з самого ранку, то з вечора, напускаючи диму, у наші чисті легені. З п'ятого під'їзду
хтось аж почав сваритися, до рук, до бійки, не дійшло, але матюки забруднювали атмосферу, літали, гострі мов леза, як має бути.
Одного  літнього ранку, Ляпіс, перед поїздкою, вирішив, пропердіти свій автобус, і лише завів двигун, кинувши в атмосферу, кілька випуків їдкого диму, я прокинувся, і як це не дивно
прозвучить, пригадав його ім'я. Прокинувся з іменем в голові. Автобус добряче проперджує
нам, наші мізки!

31ший липень. ОСТАННІЙ У 2012му.

Підійди до вікон протилежних
контурів
Набери збери повнісінькі
щоки терпіння
Випусти себе у гомін мовчки
у гомін мовчанки
Під світлом потягнувся
розгорнувся
Із світлом злився
пухом світла умився.

Гадаєш один замовиш про себе
Простиш!?
Все вибачать у гаснучій стихії?
Вода на виворіт
вирветься
Стоятимуть між тополями пуху
відзначені в майбутнє.

збірка "Вирваний час всесвіту" 2003 р.
зі змінами.

25тий липень ВИКЛИК МОГО ЧАСУ

Виклик мого часу
на острові припіднятої трави
До горизонту змоченого
сльотавим покровом найменших слідів
Вони обігнали долю сонця
Мільярди років визуджував на місяць
чекав сповіді часу
Викласти уяви збудований портрет
втілити у  вічності масу
Безмежний шматок інструменту кохання
вже іду вже біжу готуй вбрання
Полями карликів натхнення
напоєних до роду пави
виміри планет ще з нами ще на підході
не почнусь я знову кому зачатися в утробі
Промчати кіньми розгніваного пару
і розігнати цю отару
Нехай здолають сенс цих слів
для себе поодинці
Розтоплений свинцем ліворуч
слова вартують не втомленої  думки
прочитаним тобою поруч
Прощавай  побачимось
в твоїх очах промайне освітиться надія
на розпису мечах потреби
Не зволікай Тебе чекають
прокинутись повинна
вродлива витримана стійка
красуня дія.

27. 09. 1993 р.
із збірки "Вирваний час всесвіту" 2003 р.

21ше липня Є БАГАТО ЛЮДЕЙ...

Так, є  багато людей, котрі закохані у дощ
У кожну співанку окремої краплини,
окремої, з маленьким життям лету,
від хмари-мами, до батька-землі.
Саме так, планета наш батько!
Є багато людей, закоханих у дощ,
розмова крапель, із листям, квітами,
комахами, людьми, равликами, що
прокинулись, і вибрались із
спекотних мушель, під душик,
ранкового омиття.
Є багато людей закоханих у дощ,
вони, щось пишуть, фантазують,
мріють, творять, прагнуть.
Я стою і дивлюся, крізь, зумисно
зачинене вікно.
На склі, життя краплини, ще коротше,
вона стікає, сповзає, сохне, зникає.
Дощ завершується, лише окремі
краплини, вдаряючись,
звучать, у минуле...
Все одно, є багато людей закоханих...
Ми чекатимемо, нових крапель,
на обличчя людей, равликів, планети!

19тий липень ТРОЛЕЙБУС, РАНОК.

Вона заледве увіпхалася в напів
прочинені двері великого тролейбусу
Народу було, як срак, на святі дупи.
Позаду пробирався якийсь молодик,
щільно притиснувся до її чарівних
сідничок, якими вона завжди пишалася.
Такий хід подій Її збентежив
Брудний секс транспорту ніколи не
приваблював,  навіть доторки, противно-неприємно
волали із серця, та молодику було, як глистові
між сідницями, у шоколадній хатці, затишно, м'яко, надземно. 
Слинка переповнювала горлянку, настовбирчений прутень
тертям до сідничок, розхитуванням тролейбуска
вже майже закидував його на дах, чи вище
рогатої металевої худоби, від вибуху в штанах.
Моя зупинка, зірвалося, з пухкеньких губок.
Крізь натовп попливла Вона на вихід.
Лишився Він один, надутий як гандон,
притиснутий до крісла, торбою чиєюсь
на святі першотравня!

18 тий липень ПРОСТО ДОЩ

Кільце польових квітів
над головою під ногами
на руках і в серці
Майбутнє втопленого світу
у пахощах прийдешніх крапель
голівок квітів
Перший подарунок
Перший поцілунок
Землі від спраги
Просто розпочався
Дощ.