14.12.2016. ЧАС

Коли ми малі
  ЧАС плентається згорбленим
   старцем з паличкою
Старіємо коли
   ЧАС біжить малюком по морозиво
    в літню спеку

13.12.2016. МОРОЗЕЦЬ АНДРІЙ

Ах... морозець нехай буде Андрій
на Андрія ж вродився
Як я люблю вдихати його
 гарячу дотепність
Коли він йде королем полум'я
 стежками холодних легенів
Він  жартує чи знущається
 то ховається то з'являється
Усе гаразд Карпати в шкарпетках !
Агов морозець в четвер  буде плюс
 а де будеш ти ?
Четвер твій маленький триндець
Вставай руки їм заломай
Усіх іменинників зі святом
Давай наливай...
Підніжку і На дупу грипозну відлигу
Подаруй нам на Зиму
Новорічного снігу
І сплячу красуню Як сльоза чисту кригу !

12.12.2016. НЕВИДИМЕЦЬ Я

Я бачив її сьогодні зранку
Крізь зимові краплі дощу
Навпроти костелу Єлизавети
майже як слово лайливе
 на привокзальній
Зумисно подивився годину 10:18
Вона та що любить Волошки
пройшла біля мене Мобіла
в руках коло вуха Розмову
із мамою вела...

Пройшла  біля мене
Невже я такий не помітний
в час коли повмирали Волошки
чи дощ проковтнув мене в себе
Проводжав пробачав в шумне місто
Вона йшла і зникала
У натовпі розчинялась мене
 залишала із раною далеко позаду
Я ще довго стояв І второпав
Невидимкою став я сьогодні
 можливо раніше Просто щойно
 помітив
Невидимець я Я невидимка

10.12.2016. КОТИЛОСЯ СОНЦЕ...

Сьогодні зранку котилося Сонце
Звідки викотилося і куди
котилося нікому не відомо
Зупинилося коло Землі
і нам стало тепліше веселіше
сонячніше Хоча...
якщо зиркнути у вікно не видно його
нам не доторкнутися поглядом
до променів суботи
навряд чи ми відчуємо сьогодні
тепліше веселіше сонячніше
Мабуть Сонце покотилося далі
а можливо передумає
і повернеться !?
А де снідає Сонце ?
Ось і дощик вийшов прогулятись
Коли котилося до нас Сонце
випадково парасольку не зламало ?

09.12.2016. ...без ковтка води

Як вода крізь пальці
Як пісок крізь горло
Як війна на серці
Я за простирадлом віднайденого
    забуття посеред вошей білизни
Навколо мене темрява крикливої тиші
    вона роззявляє пащеку і поглинає
    мене своїм сном
Сном як кров на пальці
Як пісок у горлі
Як війна без передиху
Як життя без ковтка води

07.12.2016. ХТО Я !?

Хто зможе зупинити мене ?
Заіржавілі ланцюги любові
чи золоті ненависті ?
Мій ослаблений дух
чи душа що рветься постійно
кудись ?
вже давно я втомисвя бігти
за нею невгамовною душею
Я колись віднайшов своє Я
І тепер знову втратив
Хто я чи звичайний ніхто !?
Мене тішить одне
Після смерті моя плазучість
чи квола хода
Стане бігом...

01.12..2016. Ми Перегорнули Важку Сторінку

На правій щоці в мене тінь
мого розхристаного кохання
На лівій сніжинки красуні Зими
Я не боюся холоду
Січень мій батько
Мене приваблює магічна  сліпа німа тінь
Вона вхопила  міцно за руку
і веде кудись в незвідане...
Нехай так
Кохання завжди щось незвідане
Я піду навіть побіжу услід за тінню
в новонароджену фантастичну темряву...
Я в лещатах своєї любові
я був під пресом
твоєї втоми майже ненависті
В нас достатньо сил
Ми перегорнули важку сторінку
хоча (нас) як таких ніколи і не було
Тепер можемо вдихнути
на повні груди
Свіжого не займаного
шаленою важкістю Повітря
І хоча сьогодні перший день зими
в мене на серці посміхаються квіти
а на душі Весна!