You can leave your hat on

Поезії

Спробуй втримати
у звіра своє ікло доброти
не бійся оголення
не порожнеча бачиш небо
піклуйся завжди
відлуння повертається
стоїш після однієї ночі
роздягнуте небо
зіркастого тіла
сльози безмежності
сміх обмежень
наввипередки із часом
пірнаєш у всесвіт
виринаєш новонародженним
Відчини двері
вони кличуть
не лякайся непобаченного
головне почути...

Поезії

Ти ще посміхаєшся а відлуння
гортає колоски моїх
народженних віршів
достигнуть розлетяться
серця зворушувати люду
де ще палає іскорка
де ще не спить
змертвілий самотній
голос істини.

Ти вже ревеш
відірваний од ковтка кохання
у пустелі злиденної землі
що мчить танцем
смерчу
забруднюючи вічність
для чогось що
породила нас

Він і Вона

Сонце з коміром снігу

Сонце з коміром снігу
На пательні.
Під деревом живуть
Планеточки маленькі.

Сонце з коміром снігу
На пательні,
Бо візерунки від життя
Смішні, ретельні.

Сонце з коміром снігу
Буде у шлунку,
Все б лише від життя,
Все до малюнку.

Сонце з коміром снігу
Язик жбурляє,
Де починається сльоза?
Хтось, мабуть, знає.

Сонце з коміром снігу...

Звичайне яйце стекло
Сльозами уже.
Я починаю жувати,
Сонце із пательні зникати.
Я починаю жувати,
Сонце із пательні зникати.

Сонце з коміром снігу
На пательні.
Під деревом живуть
Планеточки маленькі.

Сонце з коміром снігу
На пательні,
Бо візерунки від життя
Смішні, ретельні.

Сонце з коміром снігу... 

Поезії

Для твого кохання
деколи бачиш сни
у яких посміхається
і після прокидання
посмішка сяє на солодких
губах
Для твого кохання
балакучу мрійливість
склав поет

Little Babe