22.03.13. ПОТРОХИ ВИХОДЖУ, ТАК Я НЕ ХОЧУ !

Сніговиця знову вражає, нас силою
Зранку прокинувся, у ванні змився я милом
Штани натягнув, у трусах я вже був,
    музон увімкнув...
Побігав по хаті, сів, бульби наперся
Сніжисько зубатий, у життя знову вдерся
Бульби наперся, живіт заспівав,
    шиптунів навпускав.

Потрохи виходжу, так я не хочу!

Дверима під'їзду, хлопнув, як в вухо
Може притис би, до смерті і муху
Роблю крок перший...
Взуттям сніго-тісто місити
Песик сніжинку хоче вкусити
На зупинці народу..!!!.
Як би мені влізти в автобус, простіше знайти,
     України глобус!

Із натовпом внесли, запхали, невже їду,
     колеса ледь-ледь почвалали
Рука моя десь на пиці у дядька
Друга майже в майтечках у тьоті
Хотів, щось сказати, курча і в мене сидить,
      щось у роті.
Хтось свариться, хтось проклинає, комусь все,
      є в носі, він просто дрімає.

Хто ж не впускає весну на землю., Садовий,
       сніговий, чи якийсь сліпий
З дверей вилетів силою корка, у Львові є тьотя-хіпан,
      дочка в неї Орка
Що там ся діє на небі, звідки так снігу багато?
Не в одному селі, завалило, аж хату

Скільки, ще будуть тріпати ковдру
Пушинки-сніжинки летять нам у морду!
Вже просто набридло, де та весна!?
Натисніть, Вас просимо, на кнопку тепла!
 

14тий березень КУРЙОПКІН ДРІТ чи ЗНОВУ...

Знову зима, знову сліди
Знову, сніжинки на віях
А ти, про тепло, давно мрієш

Курйопкін дріт - підмерзлий кіт

Зуби до блиску, зранку виходиш
Мелодія снігу в обличчя, в лице
Ковдра з гори, сніжком в'ється
 Змерзла, весни, її киця
Хто, зранку стріпує хмари!?
Кому до вподоби, сміх чари!?

Курйопкін дріт - під снігом світ

Ще крок, і ще, я проковтнув сніжинку
Легені затоплені подихом в мінус
Не буду писати непристойні слова
Завершу ось так Чарлі Мінгус !

Курйопкін дріт - земля магніт.

ПЛАНЕТА - ГАРБУЗ

                   Планета-Гарбуз
                   Він літає, народився у Всесвіті,
                   світлофори, що стоять під Зірками минає.
                   Планета-Гарбуз
                   Він стоїть, чи летить, чи висить?
                   Він кудись поспішає,
                   із себе скидує щось, і десь залишає,
                   Він Планета-Гарбуз, він знає,
                   придалеко, при при...
                   в закавулках космічних, дівка заміж не хоче,
                   просльозились вже її очі,
                   Він впаде, комусь, просто в долоні,
                   посміхнуться очі солоні.
                      
                    

ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕСНИ

Де народжується весна?
Як виховується вона?
Хто її батьки?
Скільки ляпасів по дупі, отримує весна,
доки мала.
Доки не чемна, робить вчинки,
безглуздо даремні.
Якось я проходив, біля паркану,
помітив на ньому отвір весни,
Отвір весняний - дірка звичайна,
зазирнув я туди.
Там маленька весна, пустувала, стрибала,
регочи забавлялась, вона знала, час мужніє,
наближається швидко,
та не кожен, поки, зможе побачити,
дитяче, її біле личко.
Через отвір паркану їй-весні, пірнути до нас.
Вона на порозі, потепліє, радітимуть люди,
будемо пити соки і квас.
Одежу зими познімаємо ми
Від сьогодні, вже треба чекати приходу,

КРАСУНІ ВЕСНИ !

28мий лютий ОСТАННІЙ ДЕНЬ...

Сьогодні останній день зими
Невже вона-зима помре,
невже вона відступиться без бою!?
Життєве колесо ферарі, чи кулко фіри.
Народитись померти, прожити відвертим,
якщо вдасться відвертим померти!
Сьогодні останній день зими.
Сонце відчуває, промені мов крила
розправляє, світлом і теплом, мов лезом
торкається Землі, лоскоче носики до пчиху,
тобі, як вийду, то й мені
Волає сонце рокенролом, людей вітає
променем кипучим голим, але не кволим.
Зима збирає речі, до виходу підходить
Зима сутулі плечі.
Останній день зими.
Важкі сніжинки, снігом п'яним,
розкидані лопатою,  людьми
Останній день зими,
а завтра що?
Та, що Там, Завтра, Опівночі Сьогодні,
З далеких Галактичних квітів, злетить,
кимось створений об'єм тепла. 
Призначений для Нас!
Погляньте Всі,
Ось Вона...,
 ОМРІЯНА  ВЕСНА !!!

28.02.2013.

24тий лютий ВІТЕР

Вітер порозкидував краплі
Краплі, що приїхали з неба
Машини їх дусили собою
Люди їх підошвами дерли
Облізлий ліхтар при дорозі
Хотів щось промовити сонно
Роззявив лампою ротик
А вийшов нікчемний промінчик
Та що там промінчик, ми маємо вітер
Кудлатий холодний шляхетно голодний
Кожен хоче із вітром дружити
Під мужнім крилом заховатись пердіти
Муз. колектив обгортається вітром
Заклад де можна на частини розбитись
тупо розпитись відгородитись
Де вітерець або вітер, при вході із літер
Випиваємо із неба, із калюж ліхтарів
Заливаємось вітром
З дня у день кожен день
З дня у день кожен день
(як співав Сер. Шишкін призабув що
    у нього було, але слово Дзелень)
Щодня вітром в пику дзелень
Вітром в пику дзелень!

19тий лютий МРІЯ ЗАКОВАНА ЛАНЦЮГАМИ ТРИВОГИ

Мрія обгорнута ланцюгами тривоги
Змертвілий голос не дасть про
себе чути
Ступити зайвий крок не маю змоги
В мені розбився голос, повинен
тут я бути
Облишу всі старання, присяду
й третій погляд
Все ті ж самі знущання обірвуть
чийсь догляд
Невже скарбниці мало не всіх згризе
зуб клопіт
А втім наплив із балів вік шторм
мене не втопить
Якщо забуду серцем того хто  вів
за руку
Накличу на все тіло їх найстрашнішу муку
І відповідь тягуча відродить
оправдання
За всі гріхи колишні, заплатить дитя
раннє!