Ворони сумних розмов
Дерева голої мовчанки
Листопад не вміє просити
Він роздягає гілки зелені
Бруківка брудних коліс
Калюжі вуличних кілець
За шибкою дощами сліз
Ми вже не осінь не зима
Початок і кінець
На осінніх гілках спить червоне Сонце
На осінніх гілках спить холодне Сонце
Я в собі осінь ношу
Я більшого не прошу
Туди драбиною невидимості
Зникають Вересень Жовтень
Я розтискаю кулак
Журливий спів тілом крадеться
Листопад могутній
Проситься в гості Це знак
вівторок
четвер
21.09.2017. Наповнювати Всесвіт Новою Любов'ю
Сьогодні проходив через дитячу площадку
одна мама годувала хлопчика рочків 2-3-х
Він мене як побачив почав посміхатися
гойдатися в калясочці, я йому також відповів
посмішкою і помахом руки.
Хлопчик Я і Мама в цей момент створили
щось нове щось вагоме
Я відчув радість, тепло, навіть щастя
Як мало людині потрібно для щастя
Як мало людині потрібно для себе
Дуже багато зайвого носимо в собі
носимо, тягарем, разом з собою...
І це зайве, втягує нас у землю
На малесенькому клаптику планети, народилася
гармонія нового життя від чесної щирої посмішки
Як насінина, котрій тепер рости, рости, РОСТИ...
І наповнювати Всесвіт новою любов'ю... !!!
одна мама годувала хлопчика рочків 2-3-х
Він мене як побачив почав посміхатися
гойдатися в калясочці, я йому також відповів
посмішкою і помахом руки.
Хлопчик Я і Мама в цей момент створили
щось нове щось вагоме
Я відчув радість, тепло, навіть щастя
Як мало людині потрібно для щастя
Як мало людині потрібно для себе
Дуже багато зайвого носимо в собі
носимо, тягарем, разом з собою...
І це зайве, втягує нас у землю
На малесенькому клаптику планети, народилася
гармонія нового життя від чесної щирої посмішки
Як насінина, котрій тепер рости, рости, РОСТИ...
І наповнювати Всесвіт новою любов'ю... !!!
середа
20.09.2017. ЗВІДКИ ДОЩ ЧЕРПАЄ СИЛИ ?
Звідки дощ черпає сили ?
Осінь його матір
Багряно - крила
Вигодовує грудьми природи
але Спочатку роди
Осінь його матір
Багряно - крила
Вигодовує грудьми природи
але Спочатку роди
пʼятниця
08.09.2017. ЦЕ ПРОСТО БУЛО ВЧОРА
Я не знаю чи терпіння ситим буває !?
Треба мабуть запитати тоді
коли посміхаються веселі волошки
А вони посміхаються Знаю
Я вчора почув її голос
Та що Людина потрошки
а в більшості Квітка
І мій дім зупинився під сяйвом
Я наповнив сяйвом кишені
і йду... Воно зникає відлітає втікає
але допоки серце в кишенях щось хоче
і клекоче У грудях майбутнє
Я йду Мене не спинити
перешкоди !? Пльовок на бруківку
Я біжу Мене не дражнити
В мене попереду сяйво...
Я знаю Терпіння ситим буває !!!
Треба мабуть запитати тоді
коли посміхаються веселі волошки
А вони посміхаються Знаю
Я вчора почув її голос
Та що Людина потрошки
а в більшості Квітка
І мій дім зупинився під сяйвом
Я наповнив сяйвом кишені
і йду... Воно зникає відлітає втікає
але допоки серце в кишенях щось хоче
і клекоче У грудях майбутнє
Я йду Мене не спинити
перешкоди !? Пльовок на бруківку
Я біжу Мене не дражнити
В мене попереду сяйво...
Я знаю Терпіння ситим буває !!!
середа
06.09.2017. ЛЮБОВ
Любов не має віку
і місця проживання
Вона жевріє плаче і кричить
Вогонь любові Підтримувати
Нам плекати Завжди чекати
До поки ще Жива вона не спить
Відкрити душу Руку їй подати
Не відштовхнути нищити
Чи насміхатися вбивати
Нехай живе Нас спалює живцем
Але Горить !!!
і місця проживання
Вона жевріє плаче і кричить
Вогонь любові Підтримувати
Нам плекати Завжди чекати
До поки ще Жива вона не спить
Відкрити душу Руку їй подати
Не відштовхнути нищити
Чи насміхатися вбивати
Нехай живе Нас спалює живцем
Але Горить !!!
четвер
31.08.2017. ОСІНЬ - ЄДИНА ВІРНА КОХАНКА
Там далеко на серпневих
шпильках літа
Багряного волосся Осінь
до нас наближається
Мої Вересня кроки
помножені вітром
Осінчику промов слово
я у всьому зізнаюся
Сплячого листя на руки
мені поклади
І я в сльози твої закохаюся
Ти вже тут Ти вже поруч
Твій подих вібрує на моїх губах
На долонях у мене виямки смутку
Твої діти дозрівші танцюють в полях
Ти вже тут Ти вже поруч...
шпильках літа
Багряного волосся Осінь
до нас наближається
Мої Вересня кроки
помножені вітром
Осінчику промов слово
я у всьому зізнаюся
Сплячого листя на руки
мені поклади
І я в сльози твої закохаюся
Ти вже тут Ти вже поруч
Твій подих вібрує на моїх губах
На долонях у мене виямки смутку
Твої діти дозрівші танцюють в полях
Ти вже тут Ти вже поруч...
23.08.2017. ЛЮБОВ І ВОДА
Любов не вода
не стікає крізь пальці
як губи Спогади
в житі
Любов не вода не нап'єшся
хоч скільки б в тебе не влити
Любов не вода
і не мир не війна
З ким крокує вона це Любов чи Земля !?
Хто турбує її це вода чи труна !?
Я підношу обличчя
Я рахую зірки
Ліхтарі це планет
чи це наші кістки
Кістки втомились
світити заховались в мені
Я любов я вода я мир я війна
Я людина в пітьмі...
не стікає крізь пальці
як губи Спогади
в житі
Любов не вода не нап'єшся
хоч скільки б в тебе не влити
Любов не вода
і не мир не війна
З ким крокує вона це Любов чи Земля !?
Хто турбує її це вода чи труна !?
Я підношу обличчя
Я рахую зірки
Ліхтарі це планет
чи це наші кістки
Кістки втомились
світити заховались в мені
Я любов я вода я мир я війна
Я людина в пітьмі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)