вівторок

07.08.2018. Я ПРОСТО ЗАБУВ або ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПЕРЕД СОНЦЕМ

Якось я йшов
і в долоні до мене
 зірка забігла
Просто поглянув на долю руки
Почала рости Зірка
Розповідати історію Всесвіту
мої мізки не здатні витримати
і зрозуміти не здатні
Ось вона планета Земля
Я маленький невидимий
Хто я  Ким я є Ким і з ким будую себе
що повинен зробити тут
 Йду Багато камінчиків впиваються в п'яти
Промінчиків в серце
Під кожним кроком чиясь доля
Забута в темряві сну Чи сон світла рухає нами
Фонтаном живої води Колись була безмежність
Дайте напитися Моя черга Чи ні !?
Я просто забув  Де мене чекають
Можливо і не знав ніколи
Вони мені ніколи не скажуть
Думав що забув Насправді ніколи не знав
Так починаєть останній день перед Сонцем
Я просто забув що мене чекають
за межами планети Земля...

середа

01.08.2018. МЕНІ ЩЕ ЙТИ...

Я знову стою на волосинці
На волосинці яка у вигляді
квітки тягнеться до Сонця
Мої пальці поступово
перетворюються у листя Осені
і не говори мені що так не буває
Буває все усюди і завжди
Просто ми не взмозі побачити
відчути знайти...
Зате як красиво ми вміємо губити
з посмішкою чи слізьми втрачати
Ми ходимо там де немає дороги
Літаємо вміло без крил
Сьогодні вихідний жодних польотів
Я гулятиму вулицями міста
Переходжу на інший бік вулиці
Там більше дерев Тінь ховається
в кронах барвистих
Там вітер молиться за мертвих
і штовхає мене вперед
Мені ще йти...

вівторок

24.07.2018. ДОЩ ВТРАТИВ СИЛУ

Дощ втратив силу
   розплакався в останнє
Взяв і повісився
   на проміннях Сонця

Слідом інший Дощ біжить
Волає громом
Дорогу блискавицями сліпить
   це ще не кінець...

четвер

14.06.2018. ДОЩ - ХТО ВІН ?

Дощ - хто він ?
Чим є для нього кожна краплина
Руками ногами серцем кровою
чи просто волоссям
Справді кожна краплина з гори
спадає Коли Дощ розчісує волосся
Вітер його гребінець
Дзеркало - Сонце
Скидує жар коли дощ милується
вродою крапель
Ніколи не побачимо ми Обличчя його
Лише краплини вдаряються об Землю
аби дати знати нам
що Дощ є живим...

вівторок

12.06.2018. ІНШИЙ ВІДЛІК

Коли твоя кров заходить
 в гості до мене
Ми забуваємо про все
Тоді створюється
інший відлік
Ми перегортаємо день
Новий ранок літа
вдаряється в очі...

субота

02.06.2018. І ТАКЕ БУВАЄ...

Щойно декілька крапель
впало з неба
Навіть не дощик Так
декілька крапель
Небо заплакало і спинилось
Мабуть хтось приніс
йому цукерку
або шматочок тортика...

четвер

31.05.2018. Я ЗУПИНИВСЯ В РОЗДУМАХ...

Я зупинився в роздумах
Навколо так багато доріг
Мої руки в кишенях
Нога ще болить
Я не в дитячому садочку
навчаюся жити
Мене навчили ще там
за блакитними небесами
На Землі я все забув
Прислухайтесь придивіться
Пробачте
я починаю з нуля
А завтра Вже знову літо...