вівторок

14 лют. Посходинна розмова

Посходинна розмова про інше
догори він вигадував ролі
забув привітатися з тінню
і дощ намочив ріг будинку

Калюжа відбиток принесла
у довгі простори край вічність
зодягнений у вуличний розмір
краплини ховає в кишеню

Додому лишилось півмозку
одежа в блискучім проханні
крокує позаду відлуння
лічильник наповнено сміхом

А сонце сховалось у місяць
а місяць маленький ось лусне
слова вкриє крига холодна
розтопляться люди в обличчях

На кінчик словесності тону
душити топтати прохати
день дім обійшов з різних боків
у шибку зазирнув промінцями

Це Бог відпустив сонце волі
жар сонце його праве око
то скільки ж очей мусить мати
освітити щоби безліч галактик

Я кликав її зранку сьома
гукнула ще трішки поволі
ось вийшла в осяянні літа
з вінком п'янких квітів волосся

Ми бігли і ховались від спеки
в обличчя зазирали багряні
я знав на галяві спад вітру
слова скажу перші кохання.


збірка ОТЖЕ 2002р

Немає коментарів:

Дописати коментар