Посходинна розмова про інше
догори він вигадував ролі
забув привітатися з тінню
і дощ намочив ріг будинку
Калюжа відбиток принесла
у довгі простори край вічність
зодягнений у вуличний розмір
краплини ховає в кишеню
Додому лишилось півмозку
одежа в блискучім проханні
крокує позаду відлуння
лічильник наповнено сміхом
А сонце сховалось у місяць
а місяць маленький ось лусне
слова вкриє крига холодна
розтопляться люди в обличчях
На кінчик словесності тону
душити топтати прохати
день дім обійшов з різних боків
у шибку зазирнув промінцями
Це Бог відпустив сонце волі
жар сонце його праве око
то скільки ж очей мусить мати
освітити щоби безліч галактик
Я кликав її зранку сьома
гукнула ще трішки поволі
ось вийшла в осяянні літа
з вінком п'янких квітів волосся
Ми бігли і ховались від спеки
в обличчя зазирали багряні
я знав на галяві спад вітру
слова скажу перші кохання.
збірка ОТЖЕ 2002р
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар