Земля - склянка кришталю
переповниться обличчям
що скрапують слід неба
розчавленої вишні
спадаючих ідей дерева
за межі вийде
корчиться змією
примушуючи нас
танцювати в такт
старовинного сміху.
зі збірки "Отже ..." 2002р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар