30 квітня НЕЗАБУТНЄ ?

Сонце підгледіло у зошиті, що я писав
про нього
В останній день місяця, не робитиму
більше такого
Закидані вулиці, ароматом матом
і цвітом
Я цілий зіпрів, на мені краплі, хоча
не огорнутий літом
Що сказати тобі, віднайти намагаюсь
це слово
Як збрехати собі, що мій рух буксує
по колу
Нас сховає в кишеню, гострозуба
підвипивша ніч
А під інше щось питимеш? Буду!
Федоре "дичь"
Так збираю слова, і будую, щось
трішки помітне
Може вдасться мені, і когось поведе
в незабутнє?!

26 квітень ПОЦІЛУНОК ВЕСНИ

Сонце підкралось до нас
надто близько
Сонце обняло планету
губами
Поцілунок весни я
випадково побачив
Поцілунок весни
нарешті у місті.

нехай буде 22ге квітня. МИЮЧІ ЗАСОБИ

Є в мене такий собі дружбанище Сєрьога. Козак як козак, але любить буханути, так від душі, аж до стругалочки. Що цікаво курвий син, має таку в собі захцянку, лазити ночами,під ранок, під мухою, під дощем, як відомий на увесь світ ман'як Чикотило - відчував збудження, потяг під час дощу, Серьога ж по ночах, прокидався з бажанням, бузанути, буханути., в мене навіть книжуся така була "Маньяк являеться в дождь" комусь дав, і як завжди з кінцями. Серьога маньяком не був - чесний районний розпивоха, може десь і підманіяковував, собі злегонька, але це вже, його бурхливе, ліхтарне, життя.
-Якого кнара,- крикнув я в мобілу, в четвертій ранку. - Я просив не дзвонити по ночах.
- Я думав ти не спиш,- пробурмотів Серьога.
-Пішов до сраки, і більше не дзвони !,- крикнув йому я у відповідь.
Така дуподрочка, не одноразово вибивала мене, з нічних теплих, снів. Інколи я на ніч мобілу тупо відмикав., аби не давати йому приводу, влазити до мене у сни. Певний час так тривало, все у світі триває певний час, як одного разу...
Треба було мені викинути старий холодильник., ну думаю покличу Серьогу, і  заодно буханемо, настрій похмільний був, зі вчорашнього лишився. Прилазить цілий ображений, як Кіса Вороб'янінов, а в пакеті якась фігня.
-Шо приніс,- я до нього.
-Миючі засоби.- каже.
-Які всраку засоби,- знову я,-Холодик старий треба викинути!
-Хотів похмелитися, - каже мені,- Взяв з дому миючі засоби, мав намір поміняти на випивон, а вони сукі магазинні не ведуться....
З холодиком, ні вобли до пива, ніц не вийшло, шось він трендів, гундозив, мусолив, і закінчилося тим, що я його похмелив, дав грошви на цигарки, а він мені як би в подяку, залишив ті всі миючі засоби. На тому і розійшлися.
Якийсь час Серьоги чути не було, і тут, без попереджень, прилазить до мене, аби я повернув його обригані миючі засоби, бо дружина-жона, без них до халупи не впустить. Що цікаво всі грошата які я тоді давав йому на цигарки, і так на продовження гулянки, повернув.
З того часу більше мене не турбує ні в ночі, навіть у день, не чути не видно, навіть сумувати став я за ним, де блазнюється, драйвер Серьога? Така от сила миючих засобів!
Якщо не хочете, аби до вас ночами телефонував Серьога, бо я можу дати Ваші номери мобіл, йому пофігу, був би співрозмовник, по мештах, коня по зубах, говорільня по мештах., то самі подумайте, чого не треба робити, із миючими засобами !

21ший квітень У ЗАЙВИХ ОЧАХ

У зайвих очах світосміху
довго пестити Землю
п'ятами білого пір'я
Сидів Хто на третьому місці
запропонував підняти усіх разом
Віднайшов сьогодні для себе
силует усміхнених жартів
ХТО?  ДЛЯ ЧОГО?  КОМУ?
підносить під ніздрі
запах маленької кульки
народжених заново жартів
Будинків дрібнюсіньких
машин і весняних людей.

запрошую ВАС на акустичний виступ КАЛИЧ БЛЮЗ

музей ІДЕЙ вулиця ВАЛОВА 18 А
20 Квітня П'ятниця
початок 20:00
вхід 20 грв.

17 -й кві кві. КИДАЄМ ДРУЖНО ВСІ БУХАТИ

Кидаєм дружно всі бухати
горілкам самогону пиву
на нас, їм, глибоко насрати
Кидаєм дружно всі бухати
мета бухла, здоров'я, розум відібрати
Кидаєм разом всі бухати
підступний бух, забрати нас,
у нас, він, хоче, бичим риком заволати
Вселитись в тілі, в серці,
думки і мову, носами до стіни, ламати
Сьогодні, зараз же, кидаємо бухати
За рідні гриваки, що випиваєм, висмоктуємо
з пляшки, кудись повземо рачки,
купити можна, ого-го!, а залишається
в душі, в кишенях, саме багно.
Плящина закоркована, без нас ніхто,
коли ми випиваєм, вмістиме, вибуху-вода
в нас оживає, підносить високо за хмари,
і з силою в драгву жбурляє.
ТАК не буває, так Є завжди,
здається, що ідемо до води,
насправді, плазуємо,
безсиллям, дурістю, залежністю,
по колу МИ,
туди, сюди!
Туди Сюди!
Кидаєм дружно всі бухати,
разом, до чистої води!

15 те квітня ХРЕСТ ЛЮБОВІ

АЛЬФА - верхній павутиння кут
додолу тягнеться
хрест любові
хрест добра

Перший витвір
0000 - попереду початок
все ще далеко, порожнеча.

АЛЬФА - верхній кут
тягнеться хрест німий хрест вічний
друге полотно 0001
здригнувся світ
відкрилось око

АЛЬФА - кут, хрест, видіння
третя частина - життя
бажання сходять з небес
прохід 2000 років
згодом 4-тий вихід

ОМЕГА - останнє полотно
через мільярдний відрізок
поновиться по колу
зі швидкістю енергії буття
це пляма вічності
це вічність заплямована
людьми.

25. 04. 1992 р.
зі збірки Крик розваленого серця....1999 р.

14те квітня. ВИРУШАЮ Я В ІСТИНУ БОСИЙ

Набридле повернення снів
Піднімаю зім'яте обличчя
Мозок в спогаді колишніх руїн
Погляд ловить гіпсообличчя

Сумнів ріже поволі надію
Викрадає без дотику рухи
Спад зітре навіки зневіру
Залишаються каменем муки

Там де шлях обривається круто
Гойдає вітер розплетені коси
Ніч обтягне матерію брудом
Вирушаю я в істину босий.

23. 04. 1990 р.
зі збірки Крик розваленого серця.... 1999 р.

11 квітень БОДЯ Й ВОЛОДЯ

Вона звичайна дівчина Бодя
Колись батьків обжухав Мавроді
Вона заправляє спідницю в труси
В голові мушки вошки не носить коси
Якось нижче пупця поліз я руками
Не надибав нічого а коса між ногами
Закручена стегнами вузликів купа
І копнув з розмаху Бодю я в дупу
Не хворіє ніколи моцна здорова
Призналась мені що в душі як корова
Насправді мацьопка грип обминає
Хоче вразити цицьки а сам пролітає
Так світом бродить дівчина Бодя
Скоро буде всьо файно закохався Володя
Тато Володі в міськ. раді сидить
Ні хєра не робить пирдить і триндить
Розбудувався машини аж три
Володі признався шо то всьо до пизди
Купить хату ВЕЛИКУ Боді й Володі
Заживуть шикарнюще як колись жив Мавроді.

p.s.
Хоча він знову вроді не хріново чуєсі Мавроді.

10 тий квітень ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Дивовижний світ роздроблених
очей
Десятки ніг кривих струнких
не голених тупих німих
побачив знизу я
Приліг розлігся
розвалився
Невже я весь помер?
Ні!?
Просто п'яний.
Повз мене пробігає світ
очей холодних
очей колючих
Роздроблених тверезістю думок
на дно самісіньке
порожньої
німої пляшки.


К-к, Р-о, С-я, М-х, Д-в, ЩО, П-ь, Б-о.
1999 р. з доповненням.

9 тий квітень ЖИТТЯ БУТТЯ

Бурхливе море неосяжне кінця не видно
кінця нема хоч як не придивлявся б ти
в безмежну далеч напружуючи очі
хочеш взнати що тебе чекає щастя чи біда

Та це є неможливо
життя це щастя
життя біда

Сльозинки вийдуть на очах від болю
ти однаково не взнаєш свою долю
передбачити не в силі розум і знавця
пройти потрібно від початку й до кінця.

збірка (Крик розваленого серця моторошних
днів, що повзуть безцільно) 1999 р.

6те квітня. Life & Death

Життя і смерть - подруги коліжанки
Вони підв'язані невидимою мотузкою долі
Вони штовхають нас у рухливість -
швидкість самопізнання
Доки вони разом
Ми сміємось плачемо стрибаємо
з середини кусає рух
на зовні жага до життя
З кожним днем шляхи Life & Death
розбігаються
мотузку - тятиву стискають
до втримку неможливого
до відриву вибуху зрізу
Тоді смерть посмішкою - силою
на свій бік нас бере
Життя швидкоплинне
Смерть - дотепніша мудріша
молодша стрімкіша
Смерть - те саме життя
під іншим наглядом
під іншим сонцем.

5те квітня СОН В ЗУБИ

В одному із закутків Львова, де ми, тобто
Калич Блюз, проводимо репетиції, я,
побачив свій нічний сон.
Ми зібралися, потеревенили, погомоніли,
прогнали частку пісенного матеріалу, ну і
всі решта Валєра, Гарік, Єдік, пішли на вулицю,
палити чи курити чи пропукатись, я лише один
не вживаю сигаретних паличок, в цей час коли
нікого немає, полюбляю всістися за драмси, як
старий бубніста, і трохи собі в кайф потовкти.
Підійшов до інструменту, подивився на малий
барабан, і тут мене ніби блискавицею прошило.,
відразу пригадав нічний сон, аж Єдік який ще
не встиг вийти перепитав, що я там таке побачив.
Вночі напередодні репетиції, приснилося мені
майже те саме, вище мною описане, що я сів за
установку барабанив, розминався і, пробив
на дробніку пластик, курча ляга, сраку в ніс!
Такий сон в кишені, в руки, в зуби.
Сни снами, але інколи дійсність буває кращою.
Розігрався, розійшовся, зігрівся, бо з опаленням
у нас там йок, а, пластик...
Пластик залишився, цілим!

3 тє квітня БАГАТО...2

Вилізь на смерічку
один або з Марічкою
і заволай на повні груди
Я Вас люблю, агов
Ви чуєте мене,
малі забуті ЛЮДИ!!!

2 ге квітня. БАГАТО...

Багато любові
Зла мало
Багато зла
На всіх не вистачає
Зла любові
Любові зла
Блукаємо шукаємо
закутки зі злом
Відчинені двері
з любов'ю.