06.10.2016. КОЛИ ВОНА ПОСМІХАЄТЬСЯ...

Я стояв і дивився як вона посміхається
Навколо багато шуму суєти Вулиця
Пістряво охолоджені люди тикаються
носом Хто в губи хто в циці хто недопалки
в смітнику порахує
Хто з магазину вийде Кульку надує
А я стояв і дивився як вона посміхається
Наче звичайна посмішка
Нічого особливого таких тисячі і тисячі
навіть мільярди і людей прибагацько
аж до Дідька чи  Неба посміхатися
інколи їхня потреба
Та я стояв і дивився як саме Вона...
і нарешті второпав
Вона посміхається Очима
Вона посміхається Губами Цицями
Сідницями Вродливими Ногами
Голосом рухами Співом
Дорослістю Дитячим не впевненим гнівом
Волоссям як роси
Осінні краплини  по вікнах мов коси
 Багряно-руді
Розквітають в мені
Я помітив збагнув Коли Вона посміхається
Тоді летить забувається
Із Небом Землею одночасно
Кохається
Коли Вона посміхається...

05.10.2016. З ПОСМІШКОЮ І БЕЗ НЕЇ

На перехресті погоди розмов
Вітер вбиває листя
Воно простягає до нас пальчики
жовтизни
Лежачи при дорозі
Я такий ж убивця як і вітер
Він стріляє не видимими кулями
Я ж чавлю листя ногами
Воно чіпляється за взуття
про щось просить благає
Ні я ні ми не чуємо його Ми поспішаємо
Куди нам потрібно Хто нас чекає !?
Я знову стою коло шибок що плачуть
Сьогодні їх плач не такий глибокий
Вони щось знають щось відчувають
Мабуть завтра з'явиться Руде Сонечко
і посміхнеться мені своєю щирістю
А де сьогодні Руде Сонце !?
Знову мокне під краплинами серед яких
причаїлася Руда Крапля
То ким вони є насправді
Руде Сонце і Крапля ?
Чи це вона Росинка - Рося
з посмішкою і без неї...!?

04.10.2016. Я Знаю Чому Падає Дощ !? 2

Я довго дивився на шибки
вони плакали і не могли
зупинитись
Моїх кроків не було чути
Мене не було
там де я повинен був бути
Обійняти Руде Сонце
запалити своєю любов'ю
І краплі обернулись би
теплим промінням
Коханням росою
Я стою під дощем
Я ловлю краплини за вії
за волосинки хапаю
Стою на долонях у Жовтня
і знаю чому падає дощ !?

01.10.2016. Жовтень і Руда крапля

Руда крапля 
впала на рудий листочок
і стала не видимою
А чого Ви хочете !?
Просто до нас завітав
Жовтень
Сьогодні Він говорить
а ми бачимо
Він мовчить а ми слухаємо
як Руда крапля мчить
багато поверховими
листками
З маківки до долу
А от вийдіть на вулицю
треба просто здійняти голову
відкрити серце
І відчути як Руда крапля
забавляється з листям
Сміється і плаче
Співає та скаче
Просто сьогодні до нас завітав
Жовтень

27.09.2019 РУДА КРАПЛЯ ЧИ РОСИНКА

...краплинки в калюжках сміялися
про щось шепотіли
реготали перемовлялися...

Так я помітив її
але це була не Руда Крапля
це Росинка друкувала
чи відчувала
зі швидкістю спаду чи злету, на листочках
поему, пістрявих пелюсток
Росинка - Краплинка,  вона, та
що танцює, на межі двох галактик
котрі мчать очманіло
в такт любові по тілу
аби вибухнути поцілунком
і розлетітись назавжди
на маленькі листочки
осені, що помирає...

26.09.2016. РУДА КРАПЛЯ

Сьогодні дощик з небес
хтось надто швидко жбурляв
Він не цілував пелюстки
вродливих квітів
можна навіть сказати, ображав їх
своїми ляпасами
Я враз відчув, що руда крапля
сьогодні відвідає, планету Земля
Поспішно вибіг на вулицю
було зимно, мляво, осінньо
Її не було видно ніде
сила дощу, розчинила краплі в калюжах
Навколо безліч водяних кілець
 Де вона, моя улюблена руда крапля?
Краплинки в калюжках сміялися
про щось шепотіли
реготали перемовлялися
деякі танцювали  під музончик
Stevie Ray Vaughan And Double Trouble–Riviera Paradise
Це музика осіннього дощу, музика смерті і життя
музика життя та смерті, краплиночок
А де моя улюблена руда крапля?
Я роззирнувся і враз побачив її
руду, внутрішню посмішку
на краєчку, різнокольорових
пелюстках Гербери

20.09.2016. ВІН ДОВГО БЛУКАВ ПІД ДОЩЕМ

Він довго блукав під дощем
самотніми вулицями міста
Вже навіть ліхтарі втомилися
освітлювати дорогу до дому
Він збирав краплі дощу
на власну одежу
Це було його хобі життям
твором мистецтва
Я не знаю ким саме він себе
вважав  але нічні вулиці міста
були  його поводирем у незвідане
Він повертався до дому
і довго стоячи перед дзеркалом
вичікував останню краплю
Вдивлявся в її обличчя
фоткав і давав їй ім'я
Якось я запитав у нього
як звуть цю краплинку  що тебе надихає
Він посміхнувся і промовчав
І я помітив в його очах
запальний вогник чогось нового
до селі не звіданого...