вівторок

20.09.2016. ВІН ДОВГО БЛУКАВ ПІД ДОЩЕМ

Він довго блукав під дощем
самотніми вулицями міста
Вже навіть ліхтарі втомилися
освітлювати дорогу до дому
Він збирав краплі дощу
на власну одежу
Це було його хобі життям
твором мистецтва
Я не знаю ким саме він себе
вважав  але нічні вулиці міста
були  його поводирем у незвідане
Він повертався до дому
і довго стоячи перед дзеркалом
вичікував останню краплю
Вдивлявся в її обличчя
фоткав і давав їй ім'я
Якось я запитав у нього
як звуть цю краплинку  що тебе надихає
Він посміхнувся і промовчав
І я помітив в його очах
запальний вогник чогось нового
до селі не звіданого...

Немає коментарів:

Дописати коментар