В неї на галявинах її душі
ростуть приємного подиху квіти
Їх дуже багато вони вродливі
Ви пригадайте які назви квітів знаєте
а там на галявинах її душі
їх в безмежну кількість більше
Ви навіть не знаєте такого числа
Вона Росинка чи Рося
на мушлі швидкого равлика
І вона впустила мене в свій
маленький світ не помічений
важкими іншими людьми
побігати пострибати
але я не повинен ображати квіток
Я можу торкатися пелюсток
цілувати їх вести з ними розмову
але не ображати
Просто ця галявина її територія
вона дуже незвична ніжна і добра
вона впустила мене
я не повинен ображати її діток
діток-квіток
Це механізм створений всесвітом
Всесвіт це ми Кожен носить у собі
безліч Галактик
і коли я порушу обіцянку
Пелюстки згорнуться в кулак
і далі все піде шкереберть
а вона сидітиме на травичці
і буде плакати...
як у фільмі (Гидкі Лебеді)
постійно падатиме дощ
але я це... А ми...!?
тепер знаємо чому падає дощ
Вона сидить на травичці
та плаче...
вівторок
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар