06.10.2016. КОЛИ ВОНА ПОСМІХАЄТЬСЯ...

Я стояв і дивився як вона посміхається
Навколо багато шуму суєти Вулиця
Пістряво охолоджені люди тикаються
носом Хто в губи хто в циці хто недопалки
в смітнику порахує
Хто з магазину вийде Кульку надує
А я стояв і дивився як вона посміхається
Наче звичайна посмішка
Нічого особливого таких тисячі і тисячі
навіть мільярди і людей прибагацько
аж до Дідька чи  Неба посміхатися
інколи їхня потреба
Та я стояв і дивився як саме Вона...
і нарешті второпав
Вона посміхається Очима
Вона посміхається Губами Цицями
Сідницями Вродливими Ногами
Голосом рухами Співом
Дорослістю Дитячим не впевненим гнівом
Волоссям як роси
Осінні краплини  по вікнах мов коси
 Багряно-руді
Розквітають в мені
Я помітив збагнув Коли Вона посміхається
Тоді летить забувається
Із Небом Землею одночасно
Кохається
Коли Вона посміхається...