Сьогодні накручував місто на підошви
знімаючи його ввечері з взуттям
В проміжках вдивлявся в очі людей
Що в них мовчить що вибухає
що в них біжить перегортає
Сторінку на завтра
Бачив як зморшки рухалися
в такт емоцій в такт безглуздих дій
Я вдивлявся і думав куди їх поверне
доля через 5-10-25 років
які відчуття ними керуватимуть
через 5-10-25 шматків
Розірваного дня
Хто зможе пригадати себе вчорашнім
будь якої хвилини мабуть Ніхто
Ми не потрібні собі вчорашніми
Нам би хотілось завоювати завтра
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар