Руда Осінь майже померла
в моїй душі
Листочки на гілках під назвою
Руда крапля і Руда киця опадають
на Землю під ноги перехожим
Я відкрив обійми для неї
але вона пробігла поруч
Я так хотів почути її голос
Побачити і обійняти
Я майже плакав хоча і справді плакав
Мене не зрозуміли
Я мабуть образив її вколов у саме серце
мене так було забагато
Забагато любові хіба буває !?
як кому комусь жахлива важкість ця любов
але я вдячний за біль якого не було давно
Він очистив мене надав наснаги
Останній день кохання
Останній день краплин світла
Насувається темрява
Руда Осінь майже померла
На вулиці дощ і чорнобілий вітер
Руда Осінь майже...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар