На перехресті погоди розмов
Вітер вбиває листя
Воно простягає до нас пальчики
жовтизни
Лежачи при дорозі
Я такий ж убивця як і вітер
Він стріляє не видимими кулями
Я ж чавлю листя ногами
Воно чіпляється за взуття
про щось просить благає
Ні я ні ми не чуємо його Ми поспішаємо
Куди нам потрібно Хто нас чекає !?
Я знову стою коло шибок що плачуть
Сьогодні їх плач не такий глибокий
Вони щось знають щось відчувають
Мабуть завтра з'явиться Руде Сонечко
і посміхнеться мені своєю щирістю
А де сьогодні Руде Сонце !?
Знову мокне під краплинами серед яких
причаїлася Руда Крапля
То ким вони є насправді
Руде Сонце і Крапля ?
Чи це вона Росинка - Рося
з посмішкою і без неї...!?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар