07.10.2016. ГОЛОС

Ми вже давно звикли не чути
 один одного
Літери складаємо в слова
Слова в речення
Речення у всіляку фігню
Порожню бездуховну
Есемески переписки в приват
Зникає обмін енергією
Кам'яніємо Забуваємо Втрачаємо
Обмінюємось в більшості машинально
 Кудись постійно спішимо

А я хочу чути її Голос
Хочу бачити її Голос
Він прокидає в мені поетичні вулкани
Він надає мені сенсу буття
Мене жовтень бере за руку
і веде стежинами ще живої Осені
Коли вона говорить
Вулкани  вибухають  живими словами
Я відчуваю любов внутрішній спалах
Поетичний оргазм

Я починаю писати  я живу
це і є любов'ю оргазмом життям в її Голосі
Мабуть комусь також потрібен
чийсь Голос Скиньте маску вагань
Попросіть Вас зрозуміють
В нас так мало часу...

06.10.2016. КОЛИ ВОНА ПОСМІХАЄТЬСЯ...

Я стояв і дивився як вона посміхається
Навколо багато шуму суєти Вулиця
Пістряво охолоджені люди тикаються
носом Хто в губи хто в циці хто недопалки
в смітнику порахує
Хто з магазину вийде Кульку надує
А я стояв і дивився як вона посміхається
Наче звичайна посмішка
Нічого особливого таких тисячі і тисячі
навіть мільярди і людей прибагацько
аж до Дідька чи  Неба посміхатися
інколи їхня потреба
Та я стояв і дивився як саме Вона...
і нарешті второпав
Вона посміхається Очима
Вона посміхається Губами Цицями
Сідницями Вродливими Ногами
Голосом рухами Співом
Дорослістю Дитячим не впевненим гнівом
Волоссям як роси
Осінні краплини  по вікнах мов коси
 Багряно-руді
Розквітають в мені
Я помітив збагнув Коли Вона посміхається
Тоді летить забувається
Із Небом Землею одночасно
Кохається
Коли Вона посміхається...

05.10.2016. З ПОСМІШКОЮ І БЕЗ НЕЇ

На перехресті погоди розмов
Вітер вбиває листя
Воно простягає до нас пальчики
жовтизни
Лежачи при дорозі
Я такий ж убивця як і вітер
Він стріляє не видимими кулями
Я ж чавлю листя ногами
Воно чіпляється за взуття
про щось просить благає
Ні я ні ми не чуємо його Ми поспішаємо
Куди нам потрібно Хто нас чекає !?
Я знову стою коло шибок що плачуть
Сьогодні їх плач не такий глибокий
Вони щось знають щось відчувають
Мабуть завтра з'явиться Руде Сонечко
і посміхнеться мені своєю щирістю
А де сьогодні Руде Сонце !?
Знову мокне під краплинами серед яких
причаїлася Руда Крапля
То ким вони є насправді
Руде Сонце і Крапля ?
Чи це вона Росинка - Рося
з посмішкою і без неї...!?

04.10.2016. Я Знаю Чому Падає Дощ !? 2

Я довго дивився на шибки
вони плакали і не могли
зупинитись
Моїх кроків не було чути
Мене не було
там де я повинен був бути
Обійняти Руде Сонце
запалити своєю любов'ю
І краплі обернулись би
теплим промінням
Коханням росою
Я стою під дощем
Я ловлю краплини за вії
за волосинки хапаю
Стою на долонях у Жовтня
і знаю чому падає дощ !?

01.10.2016. Жовтень і Руда крапля

Руда крапля 
впала на рудий листочок
і стала не видимою
А чого Ви хочете !?
Просто до нас завітав
Жовтень
Сьогодні Він говорить
а ми бачимо
Він мовчить а ми слухаємо
як Руда крапля мчить
багато поверховими
листками
З маківки до долу
А от вийдіть на вулицю
треба просто здійняти голову
відкрити серце
І відчути як Руда крапля
забавляється з листям
Сміється і плаче
Співає та скаче
Просто сьогодні до нас завітав
Жовтень

27.09.2019 РУДА КРАПЛЯ ЧИ РОСИНКА

...краплинки в калюжках сміялися
про щось шепотіли
реготали перемовлялися...

Так я помітив її
але це була не Руда Крапля
це Росинка друкувала
чи відчувала
зі швидкістю спаду чи злету, на листочках
поему, пістрявих пелюсток
Росинка - Краплинка,  вона, та
що танцює, на межі двох галактик
котрі мчать очманіло
в такт любові по тілу
аби вибухнути поцілунком
і розлетітись назавжди
на маленькі листочки
осені, що помирає...

26.09.2016. РУДА КРАПЛЯ

Сьогодні дощик з небес
хтось надто швидко жбурляв
Він не цілував пелюстки
вродливих квітів
можна навіть сказати, ображав їх
своїми ляпасами
Я враз відчув, що руда крапля
сьогодні відвідає, планету Земля
Поспішно вибіг на вулицю
було зимно, мляво, осінньо
Її не було видно ніде
сила дощу, розчинила краплі в калюжах
Навколо безліч водяних кілець
 Де вона, моя улюблена руда крапля?
Краплинки в калюжках сміялися
про щось шепотіли
реготали перемовлялися
деякі танцювали  під музончик
Stevie Ray Vaughan And Double Trouble–Riviera Paradise
Це музика осіннього дощу, музика смерті і життя
музика життя та смерті, краплиночок
А де моя улюблена руда крапля?
Я роззирнувся і враз побачив її
руду, внутрішню посмішку
на краєчку, різнокольорових
пелюстках Гербери