28 мий прогулянки ЖОВТЕНЬ

ПРОГУЛЯНКА СПАДУ ПОРОШИНОК

Гуляв містом
Прогулювався вулицею
КОПЕРНІКА
Враз невідомий дощ
крилатий поповз додолу
мені на голову
Навпроти ліхтар висвітлив
риси кожної краплино порошинки
Хтось тупо бруд з балкону змів
мені на голову
а я подумав осінній дощ
не втримався з хмарини впав
Життя триває попереду ще
багато несподіванок.

27 мий падіння ЖОВТЕНЬ

День свавілля
Ніч падіння
Постій між стінами
осені
Молоком кип"яченим
Охолодженим чаєм
Час відпускає біжи
Не записаний на
ноти сміх
Ноти об"єднались під
небом котра з них
Я за ! Гадаю ти
також не проти
У листя стрибнути
У листя пірнути
Теплом листв"яним
омитись
У осені в очах
втопитись
Ніч падіння
на дно осені.

26 тий грайливий ЖОВТЕНЬ

Спадає струм вимкнутого
неба
Залишайся на моїй
волосинці краплино
грайливої осені
Їх музика народжує
мої вірші
Комусь є часткою життя
поезія моя
фарби пістряві
незабаром картиною
стануть
Я тут а чи насправді
це я...
Побіжу запитаю у
краплин грайливої
осені голос душі
про це мене
просить.

25 тий величі ЖОВТЕНЬ

Всесвіт котиться величчю
зірки
Незабаром підійдемо
до дірки
Зазирнемо туди під
вечір якось
Листя осені
топтав його хтось
Не помирати плащами
життя обмінятись
напитись обнятись і...
Фіг його знає
хто в дірці на всіх
нас чекає.

24 тий штиль ЖОВТНЯ

Десь там
на голові
дерева
Сонця
коса
Сонячне
око
Я думав
це
марево
сплячого
шуму
Сонцище
осіннього
дня
Розтуляю
лаштунки
забутих
облізлих
околиць
Сьогодні
ними
котилося
сонце.

23 тя берлога ЖОВТНЯ

Осінь мешкає тут у берлозі
розляглася на ліжку
закинула нозі
Увімкнула собі не Україну
Він не вимовив
Він лажанувся
Запросила до себе
Масажни мені спину
Увімкнула собі
Арт рокерів 70тих
суперовий групняк був
хочу я вам сказати
Van der graaf generator
Помасуй мені спину
я листя скоріше із
себе все скину
Пройдусь нагою
пробіжусь летом
проміння
Так таке вже було
В день сонця
в день вітру
Осінь мешкає тут у берлозі
Вже майже оголена
від земного тяжіння.

КОНЦЕРТ У ТЕРНОПОЛІ

28 го жовтня 2011 файне місто ТЕРНОПІЛЬ бар КОЗА
КАЛИЧ БЛЮЗ і GABRIELLA з програмою

ОСІННІЙ БЛЮЗ В АКУСТИЦІ

початок 20 00 вхід вільний
П"ятачок до п"ятниці був цілком вільним а у
п"ятницю... запрошуємо всіх хто буде поруч
НА КОНЦЕРТ !!!

22 гий політ ЖОВТНЯ

ПОЛІТ КРАПЛИНИ

Я стояв сумував
Я сумував споглядав
Земля у гості запросила
годину теплого дощу
Одна краплина притяг
лету собі змінила і у розчинене
вікно не привітавшись
залетіла мій ніс змочила
Так я знаю час вже йти
Не варто себе вбивати
нагадуванням на носі
Тепла мертва краплино
Хоча твій політ і є польотом
життя і смерті.

21 ший ранок ЖОВТНЯ

РАНОК

Відчини двері вікно нехай ковток
осені повітря залетить і присяде
до столу
Ранковий спокій тиша золотом
розлився загубився
Вони як ковток віри
повсюди і невидимі в
пелюстках
Дощ пестить землю терпінням
холодним
Трава просить у неба
мить кроку
Вітер із листям у хованки
гра їх сьогодні
Лише сторіччя відчинить нам
двері вхід вихід міцно
не спить споглядає.

20 тий калюж ЖОВТЕНЬ

КАЛЮЖІ КАЛАБАНІ
Вони лежать повсюди
калюжі калабані
біля горілчаного і
коло бані
і тут і там і сям
під ноги нам
мокрим змерзлим
зашпиленим від
холоду людискам
Деньок холодний
мені під одіж як
відморожені котам
сосиски
Побіжу зігріюсь
сам не хочете?
Мені вже близько
калюжами я трохи
пострибаю вже
Home sweet home
Я на канапі
музоном драйву
напоєм з перцем
себе поволі
зігріваю.

19 тий смур ЖОВТЕНЬ

Десь на голому склі крапля
сльоза осені
На замурзаному склі вітер
крила осені
Невпинний вітрище із
багряноспалаху подивом
Перед краплями з"явиться
нага красуня осінь
Спадають з очей що на тім"я
забутою назвою сльозодощ

Ось бачиш змія а онде корона
якщо між собою домовляться
вважай що ти вдома

Я блукаю серед дерев
доторком рук тіла облич
Невгамовний вітрище
видерся на гору рожевого слона
Облізлий вовк жовтогарячий
його слина Іклатих
айсбергів вулкану і знову
день в багнюку канув
Я перебіг дорогу а там
не осінь там зима.

18 тий вимір ЖОВТНЯ

Король забуває що він в пелюстках має
Вода біжить напоїть когось краєм
Земля летить в обіймах сонця знає
Зірки по небу на арфах грають

Так само і осінь спитала у нього
Двері всесвіту не
відчинять нікому
Спів короля в золотому шоломі
Кульку надули дівчинці Ромі

Краплинами осені день прикрашають
Вони мають знають та досі ховають
Живими народжені не помирають
ЖИВИМИ НАРОДЖЕНІ
НЕ ПОМИРАЮТЬ.

17 тий ковток ЖОВТНЯ

СОН
За вікном дерева осіннім листям
шарудять
За вікном дерева знову й
знову
Сон приходить у новому
вбранні
Сон нашіптує мені
Колискову Землі
Колискову мені
під подушку.

16 тий штрих ЖОВТНЯ

ВИТІВКИ ОСЕНІ
Приємної зовнішності літня тітка сиділа поруч зі мною на лавці
З нею був хлопчина років 12 ти. Вони про щось жваво розмовляли
до мене долітали окремо вирвані слова. Я не вслухався мені було
байдуже я насолоджувався теплим осіннім сонячним днем.
Як на спад жовтня день просто причудовий. Люди тинялися
у різні боки вкриті промінням що стрибало пістрявим одягом.
Я попивав пивце і від сонця нападу захищався окулярами.
Підійшли якісь пияцюри попросили плящинку порожню
почали чесати гейби троха тойвово вчорка сі набухали дуже
їм прихріново вчора грошвина укишенях лоскотала уяву
дійсність а сьогодні порожні як цигана бубон. Йдуть пляшуні
здавати здоров"я своє поправляти. Сиджу собі далі за натовпом
спостерігаю повертаюся у бік літньої панєнки що із хлопчаком
а вона якраз підводиться із лавки поправляє одіж повертається
до мене спиною і у цей момент я бачу що ззаду на плечах в неї
висить великий сухий осінній листок ясену. Таке враження що
ящірка вп"ялась лапками у светер. Вони так і пішли вона з
плащем через руку і хлопчиною років 12 ти з листком ясену
у вигляді ящірки яка непорушно трималася плечей
літньої панєнки. Одного сонячного жовтня.

15 тий знову ЖОВТЕНЬ

Вулиці запаху кави та хліба
Супровід могутнього місяця
з наших плечей звисає
волоссям старця
Місяць завбільшки з око
проміж гілок висить
Він спокійний сивомудрий
Коли ми помремо
очі стануть зеленими
планетами відкритих світів
поселяться у інших
галактиках
На частині планети
з маленькими будиночками
і вузькими вуличками
калюж летючості
Поцілунки вродливої осені
на вулицях кави
та хліба .

14 тий горошин ЖОВТЕНЬ

Прозорі горошини відкритого
простору
Хтось побіг аби встигнути
Хтось просто легені наповнює
Комусь до підошви листок
осені сліз причепився
Сьогодні зранку асфальт
умився
Маршрутки тролейбуси
трамваї парасолі над
головами
Плаче дощ бо повернутись
хоче до хмарини мами
Краплі удавом мокрим
стали
Струмком ядучим біля
взуття сичали вологістю
кусали
Зранку прозорих горошин
відкритого простору.

13 тий прочитаний ЖОВТЕНЬ

Прочитай мені себе
Запобіжник мандрівних
околиць на найвищому
драйві патлатої осені

М"яч перелетів через паркан
впав у балію з водою
Хлопчаки довго вагалися
кому лізти допоміг господар
суперечка вщухла не
досягши апогею вибуху люті

Прочитай мені себе
все зітреться поволі
Голоси пошматують
планету Коли почнеш
читати по венах на
листках смерті.

12 тий дощу ЖОВТЕНЬ

Дощ сьогодні знову поголився
Одяг сорочку білу затяг краватку
розкиданий краплинами спинився
Вершники світла осідлали ніч
Вершники світла під " neon knight"
black sabbath незламна річ
Стрілами ночі мчать крізь жовтень
Стрілами ночі увіткнулись у осінь
На ранок дощ знову поголився
затяг краватку
Приліг на сонця гойдалках
Загнівався
Під променями сонця зник
Під променями розтопився.

11 тий захмарений ЖОВТЕНЬ

На канапі лежав у вікно дивився
хмари пливли на нічліг
небо і хмари перина планети
Навпроти будинок
заплющених очей вечора
антенами папакає хмаринам
услід
На канапі лежав по хаті
крутився вийшов на двір
на опалому листі я
зупинився
Ворона на гілці сиділа
як карканула плямку
парашутиком
на плече мені саданула
крила розкинула далі
попхнула
З підтьоком воронячим
повернувся до хати
нагороду від жовтня
також треба мати.

10 тий сірості ЖОВТЕНЬ

Пляшка полетіла в бік стіни
Вона летіла гуділа свистіла
пирділа так не хотіла
втратити форму гроші за яку
у пункті прийому дають
Проміж будівель у закуті
газета масного недооселедця
Розкидані пляшки
вони не летять не літають
на холодній траві
на осінніх листках
лежать помирають
Пляшка полетіла в бік стіни
розбилась відгомін
осінньої війни.

Дві суботи 1 і 8 жовтня ROCK CAFE

Андрій Голяк , Калич, Габі, Тема FM і Фрачок ,Сєва,Роман Кузьменко

9 тий промінь ЖОВТНЯ

Коли жовтий дощ фарбує
волосся
Хтось вибігає пірнає у
осінь
Відчуття вибуху щастя
спогаду неймовірних
околиць
Розжовтілі струмки
червоні як сором
Зграя осінніх уламків
Зграя промовчить
зачекає
Це твоє це його всіх
завзятих
Це половина сонця
надкушена жовтнем.

8 мий сонця ЖОВТЕНЬ

День недаремно прожито
ти посадив дерево
Воно виросте згодом
зміцнить корінням цю
Землю
Полий сміх трави
обмиванням рожевого
сходу
Корінь любові
соломинка без віри
корінь життя
Щоби день недаремно
прожити ти посади дерево
Воно виросте згодом
розцілує листям цю
Землю.

7 мий теплий ЖОВТЕНЬ

Смикай рви тягни
земні гаки
та п"ять по сьомій
будь на циферблаті
стріпаної фарби
Тебе запрошено
Ти воїн осені
На голови летиш
облупленої фарби жовтня
каштаном посмішки
синців.

6 тий у променях ЖОВТЕНЬ

Під шум летючої води
розбігся у далеч
не турбував спокою
розіп"ятого листя
Під шум завмерлої води...
ще жовтень ще тепло ще листя
Люди ще блукають плоди
царівни осені збирають
Народжений на подвір"ї сонця
розплакався каштан
їжаками лету
засмаглобілих близнюків
Під шум завмерлої води...
на літери слова розбив
каштан дітей
Як відзвуки гітар
розкидав світом
маестро Стефко Вей.

5 тий ліхтар ЖОВТНЯ

Ліхтар вбиває видимо час
Будинок сонно просувається
Зупинка розгону із себе
Будинок спить чи
мовчить ?
Хтось підійде
і запитає
Ви не бачили осінь
де вона буде
сьогодні в ночі
хтось знає ?

4тий стрибок Жовтня

Трамвайчик пістрявий

Посеред Всесвіту роздягається сонце
зуби чистить колискову муркоче
готує до сну вогняний комір
Шматками планет
жбурляє у місяць...

Трамвайчик пістрявий на блискучих
колесах поспішає кудись

...прокидайся у срібло
світла вдягайся
Розмову дерев освіти
Бачиш листя спадає
зумій підхопи
Час твій дивитись на Землю
Час твій знову бачити Осінь.

3 тій вечора ЖОВТЕНЬ

Хвостате світло у вушко голки
чорнородного тунелю
вогняної скалки
Бавились колись ми
змалку
Багатством осені
малими бідними
багаті духом Початок світла
залоскотало щось
за вухом
Багряний губками
листок Упав
Залоскотав.

2 гий СОНЦЯ ЖОВТЕНЬ

НЕВЖЕ...

живопис поезія
творчість
зароджуються у нас
земних людях
чи це послання далеких зірок
Енергією мислень
вибраних вбивають
примушують вселяють
по слинній
павутинці артерій
пробуджують
ідеями розсіявши
їх по землі
як каштан розкидує
малюків жовтня.

ПЕРШИЙ КРОК ЖОВТНЯ

Ще зелена гілка стоїть у чаші води
про що думала мріяла була коли
частиною клену
Може і викладачем таємничості
мріяла стати
Тепер всі думки відсохли опали
обернулись у страхіття
пустельне
Гілка мутант
Гілка померлого року

Осінь на вітру очах сірих доріг
розмитих слиною неба
до болю листя втоптали
ті що пройшли пробігали

Та сонця коса завжди
в невагомості.

АФІША АКУСТИЧНИЙ ДРАЙВ

1 го жовтня ROCK CAFE личаківська 3
КАЛИЧ і АНДРІЙ ГОЛЯК
вхід вільний
початок 20 00