Десь на голому склі крапля
сльоза осені
На замурзаному склі вітер
крила осені
Невпинний вітрище із
багряноспалаху подивом
Перед краплями з"явиться
нага красуня осінь
Спадають з очей що на тім"я
забутою назвою сльозодощ
Ось бачиш змія а онде корона
якщо між собою домовляться
вважай що ти вдома
Я блукаю серед дерев
доторком рук тіла облич
Невгамовний вітрище
видерся на гору рожевого слона
Облізлий вовк жовтогарячий
його слина Іклатих
айсбергів вулкану і знову
день в багнюку канув
Я перебіг дорогу а там
не осінь там зима.
Немає коментарів:
Дописати коментар