Осінь боїться,
щоби за неї не
забули, дощем
омились, дощу
ковтнули
Осінь знає
Осінь відчуває
відчиняються двері
для неї,
золотисто
багряної феї
Розкидує на шляху
своєму новому
Досить відміру
жити по літу,
місяцями спеки
ойкань спітнілих, променем у вусі зболілих, краплинами
поту на рвоту. Осінь крадеться
Осінь відстоює, б'ється, підповзає, за горлянку
хапає, ще більше тижня...
трохи більше тижня...!
Немає коментарів:
Дописати коментар