Якось дядько веселун вийшов з будинку
а на вулиці стояла чи вже лежала глибока
Осінь Малоприємна мжичка товклася по
всьому що попадало їй під її мжичкове
окроплення Голі дерева - стриптизери
Самотня вулиця Німе каміння Пробігло
якесь дівчисько з парасолькою Дядечко
пройшов повз кам'яні паркани з піднятим
коміром Зимно Осінь середина листопаду
Веселун стояв під дашком будинку і думав
чому не взяв ані шапки ані капелюха Зимно
можна простудитись чи змерзнути в вуха
Стояв собі дядько стояв замріявся і почав не голосно
співати він полюбляв йдучи по вулиці коли
нікого немає трішки поспівати усілякі імпровізи
Проспівав якусь фразу а з горіха що ріс поруч
величезний ворон почав підспівувати як вмів
Дядько його раніше і не помітив Він сидів
високо майже на чубку дерева під єдиним великим
листком горіха котрий вперто тримався гілки
Листок не хотів помирати йому подобалось
бути часткою дерева його другом і теплом
Веселун знову затягнув співучу фразу Ворон
не відставав відповідав по своєму по воронячому
Так продовжувалось разів 5 можливо 7
Мабуть у минулому житті ворон був співаком
подумав дядько веселун і задовллений побаченим
і почутим повернувся додому.
СПІВУЧИЙ ВОРОН
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар