Якось Веселун вийшов з будинку і спрямувався
до свого друзяки Мишка котрий чудово вигравав
на гітарі музончик у стилі Фламенко Колись мені
розповідав грав в якомусь клубі підійшла п'яна баба
і каже йому (я фламінго тоже люблю) Мишко на цей
час трішки прихворів і вже майже нічого не їв
Говорив мамі прийде мій друг Веселун і ми поїмо разом
Веселун прийшов мама накидала їжі на двох а Міша так
нічого і не з'їв
Давно це було ще жодних мобілок лише домашні телефони
Дядько номер Мишка завжди пам'ятав навіть записаного
нігде не мав Пам'ятав і все тут За деякий час Мишкові
стало зовсім погано і його забрали до лікарні Він бідака
трішки помучився біль не давав йому встати на ноги
і десь за тиждень страждань як не прикро і боляче
це звучить помер І навколо все затихло заснуло
і перестало звучати
Бідна його мама в нього були ще два брати і також
повмирали Мама пережила усіх своїх трьох синів
Після поховання за деякий час Веселун хотів мамі
Мишка зателефонувати поговорити і аж зіпрів від того
що не пам'ятає номера домашнього телефону
Копирсався в голові копирсався а номера так і не
пригадав
Мишко помер і номер домашнього телефону із
голови Веселуна забрав разом з собою назавжди
Туди кудись...
ЗАБУТИЙ НОМЕР ТЕЛЕФОНУ
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
ого.... мені (чогось) згадався Міша Ковальчук. дивовижна історія.
ВідповістиВидалити