пʼятниця

28.09.2018. МОЯ ТІНЬ чи ПЕРШЕ СЛОВО

Моя тінь перебуває в мовчазливому стані
   стані відірваної порожнечі
Я біжу вона плентається за мною
  викрикує нецензурщину
Я плазую тінь біжить Показує мені
   середній палець (факи сраки шмаки)
  Голосно хрипло регоче і підколює
   мене на кожному кроці
Коли ми нарешті зможемо один одному
   подати руки і обнятися як брати
   чи старі друзі
Хоча... які ми брати  Я не чув жодного
   слова від неї Лише насмішки та глузування
Хто вона ?  друг  ворог коханка Моя смерть
   чи життя в розбитому серці
Можливо це я з паралельної планети
І цей він тобто я інколи провідує мене тобто мене
Якось півипивший вуйко Місько казав
   що десь придалкео  Живе така ж планета
   з такими ж нами Ми тоді малі були посміювалися
   та копали м'яча...
Багато років знищено мною так і не второпав
   навіщо тінь Щоби підставити ногу
   проковтнути мене Чи подати руку коли
   я впаду і котитимусь до долу
До самої діри З якої виплигують такі як я
   і їхня тінь  немов шкіра що приросла до м'яса
   до імені прізвища До кісток...
Вона дивиться на мене і мовчить
   я не знаю що сказати Я принишк і чекаю
Можливо треба  діяти !?  І навчити її вимовляти
   і почути від неї Перше слово...
Перше Земне слово...

2 коментарі: