НЕБО ЗАБАВЛЯЄ НАС СВОЄЮ БАГАТОЮ МІНІКОЮ НЕБО РОЗВАЖАЄ

28 мий тіні листопад

БАГАТТЯ ДИМ ТІНЬ

Багаття
догорить
вигорить
Димище
перетво
риться
в димок
залиши
ться
лише
тінь
трьох
місяців
осені
на
бруківці
до
снігу.

27 мий милиці листопад

Осінь дерева
розводить
руками
Її час вийшов
сили хто дав їй
тепер відбирає
Все навколо
в порожнечу
зникає
На милицю
трубу
втомлені плечі
кладе
Дерево осені
відчуває межу
Засинає.

26 тий бородатий листопад

Сонце осені
випило
трав"яний
фреш
Задовільнило
себе аж
до горла
Вітрові
залишилось
втішати
посуху трави
Розчісуючи
бороди
у різних
закутках
листопаду.

25 тий кольорів листопад

Планети
Галактики
Кольорів
Швидкість
Світла
Для них
Ніщо
Найврод
ливіша
Осінь
на Землі
Вони
вдихають
забав
ляються
Ми їх
не чуємо
Перемовляються
І...
Швидкість
Світла
Для них
Ніщо.

24 тий митець листопад

ЛИСТОПАД ХУДОЖНИК
ЛИСТОПАД МИТЕЦЬ

23 тий троянди листопад

СПОГАД
СПЛЯЧИХ
ТРОЯНД


Її
не
да
ру
ва
ти
му
ть
Більше
ні
ко
му
Засинає
помирає
лі
то
роз
ваг
у пелюстках
тро
янд.

22 гий на трьох листопад

ВІН ЗМОЖЕ БУТИ ТРЕТІМ


Самотнє листя
общіпаних
дерев кущів
Там сям
поодинокі
обвислим
маяком
у поле
зору
попадають
Хто вміє
той побачить
Він самотній
пручається
міці листопаду
Поруч
друзяки
звисають
світлячками
самотнього його
у гості сили
об"єднання
гукають.

21 ший кукурудзи листопад

КУКУРУДЗА СУШЕНИХ МЕЧІВ

Хлопчик маленький
в панамці
на березі моря
запашну
кукурудзу тримає
Хоче
вкусити її
та гарячий
димок заборони
ніздрі лоскоче
Минуло життя
кукурудзи
дні сонця
залишились
позаду
дні сонця у
спогадах хвилі.
Сушені мечі
кукурудзи
у полі сон осені
оберігають
Чергова війна місяців
осені
Зникають плоди
зостаються
мечі.

20 тий бронзи лиспопад

Чому
листопад
у бронзі ?
закінчилось
золото
Переступили
через срібло
Бронзове
листя
важкого
спаду
приховує
у собі
природа.

19 тий павутиння листопад

Вечір холод
вітер листопад
я зупинився
голову підняв
і задивився
осінь викрала
одежу дерев
перетворила
гілки у
павутиння неба
сонячні
стріли втратили
швидкість
сонячні
стріли втратили
силу
заблукали
у павутинні
інію відтінки
на холодній
землі
білі та сині.

18 тий суд листопаду

Суд над замурзаним
дощем і кінчиком
його вуха
Дух трави охороняє
єдину квітку
сліпого поля
Реготав грім вусами
зливи перед равликом
спраги колись
Стіни обліплені
листям лету
Полохлива ніч
вигнаного склотремтіння

Маршрутка не
спинилася де завжди
Натовп часу пік
клубком гніву
Вчора

Скінчився суд
полохлива ніч
засинає зникає
під тиском світанку
Десь далеко
дзеленчить перший
трамвай.

17 тий зімЯтий листопад

Вогонь твого голосу
Далі у середині
спаду
твій видих
твоє зімЯте
ніщо
Не вмикай памЯть
забуть
Встань на ноги
заново почни
викидувати себе
у ловлення вітру
Він сьогодні крихкий
вчора танцював
із листям танець
самотності
Вогонь твого голосу
Крига твоїх думок.

16 тий пчих листопаду

Позич мені день
на сьогодні
Удвічі більше
поверну тобі
завтра
У небо поглянь
вхопи зором
зірку
Нежить у неї
Пчихнула
Життя на землі
затремтіло
життя на землі
заболіло
Від життя
попеклися на
листя вляглися
промені сонця
сховалися
зникли
Невже їм вдалося
Слово зробити
рухливим.

15 тий галактичний листопад

ГАЛАКТИКА ОСІННЬОЇ ГІЛКИ

Посеред безлічі
зірок
що помирають
шматок
незайманого
неба
Посеред безлічі
зірок
осінніх листя
галактика
відірваної
гілки
від стовбору
осені
Зазирни
у дзеркало
час листя
зникає
у клепсидрі
Так було
і так буде
не створить
затінку вона
Приречене
буття
відірваної
гілки.

14 тий сріблястий листопад

СРІБЛЯСТІ ЗМІЇ ОСЕНІ

Сріблясті змії
осені
повзуть
автострадою
Вони
суміш
світла і води
Кольори
стрибають
по спині
зміїної
подорожі
Літерою N
струмками
ночі
вишукують
новизну
всесвіту.

13 тий гармонії листопад

ГАРМОНІЯ ОСЕНІ
ЯК РУДИЙ ПЕСИК ЗЛИВСЯ
ІЗ НАСИПОМ ЛИСТЯ


Це трапилось посеред золотого
жовтня а у пам"яті залишається аж
до сьогодні. Сонце посміхалося
веселкуватим виразом розмитих
контурів. Я полюбляю відлюдкуваті
місця сплячої тиші де можна
покричати поспівати та й у собі
щось віднайти із поетичних
сплесків. Металева гадюка рейок
має звичку порушувати спокій
панянки осені. Я йшов і насолоджу
вався теплом дня бо кожен наступний
міг перетворитися у болотяно дощові
наступи. Неподалік оголених дерев
зненацька я помітив як рудий песик
вилізши із за паркана поетично
зливається із кольором опалого
листя. Песик бігав порпався щось
вишукував нахлептався сонячних
ласощів на миті зупинявся
і я вдало фіксував побачене. Рудому
вдавалося зливатися із розсипаним
вітрами згорнутим у купи рудим як
він осіннім листям.
Захоплююче видовище
справжня гармонія осені.

12 тий авто листопад

АВТОМОБІЛІ АВТОМОБІ... АВТОМО... АВТ...

Авта як люди
народжуються
у складанні
різних
моделей
статків
фігур
Відмірювали
намотували
шляхів
кілометри
Мовчали
про бачене
у хаті кабінах
Старіють
як осінь
вмирають
як листя
і плачуть
ночами
з дощем
бо вже не
потрібні
забули їх
люди
їх не
лікують
їх не
годують
не
покривають
плащем
Авта як люди
тих що
вмирають
безліч
повсюди.

11 те зникнення листопаду

СОНЯЧНА ПАЩЕКА


Опале пір"ям
літнє листя
периною збивали
на бруківці
так робить
вітер
так вміють
люди
Куди його
метуть
в нікуди...
...через
відродження
тунель
у сонячну
пащеку
омолодитись
оновиться
і вистрибнути
на гілках
бруньками
на весні .

10тий видиху листопад

ЖИТТЯ СТАРІЄ ОСІНЬ

Я піднімаю слово
забуте тобою
Я залишаю пальці
на боці у сонця
Так це не вічність
що ходить
повсюди за мною
Бачиш дерева
втомились за
межею віконця

Гаряча кров землі
знову спати лягає
Вона біжить
наздожене його подих
Моя душа доросла
втекти хоче я знаю
Вмирає листя
останній зроблено
вже видих

Там розсипається
все на маленькі
частини
Там розпадаються
зірвані втомлені
днини
Хтось промовить
досить
Життя старіє
осінь.

9 тий убивця листопад

Що нам дарує
кожна секунда
хвилина
Старість мужність
чи вічність
Запитай у крихт
музики
Запитай уламків
буття
Відповідь на іншому
боці
Я закоханий у звуки
які торкаються
днем містом
вільного здійняття
та падіння
Слова втрачають
силу вони тут
зайві
сила їх витікає
в обіймах із
неміччю
Мить очищень
розриває полум"я
і живить сонну
свідомість
Джерело живих
акордів
стає цілющим
крилом
усміхненого вітру
осені забутого та
знайденого
звідусіль
У храмі кольорового
натхнення.

8 мий лист листопад

Тут вода здіймається
вгору
Бачиш мовила
скеля травинці
це море
Тут листя
розривається вгору
це не море не
скелі
не горе
не вітер бринить
не сонце не
може мовчить
На острові самознищень...
Над прірвою
волосина...
Вони дух
знищений м"ясом
Під шкіру
Під небо під
воду себе
вбити млоїти
Листя зреклось
дерев роду
Вони помирають
не варто
бігти по
воду.

7 мий співу листопад

Сонце знову волає
вставай
Сонце знову галасує
іди
Промінням
репетує біжи
Бачиш закуток
темряви став
співочим світлом
Обличчя неба
накрило вулиці
Львова
Спробуй колись
із настроєм лівої
сідниці
увімкнути
AL JARREAU
heaven and earth 92
GEORGE BENSON
love remember 93
інші твори також
магія джерела і
тоді твій закуток
темряви
розлиється
СВІТЛОМ.