ГАРМОНІЯ ОСЕНІ
ЯК РУДИЙ ПЕСИК ЗЛИВСЯ
ІЗ НАСИПОМ ЛИСТЯ
Це трапилось посеред золотого
жовтня а у пам"яті залишається аж
до сьогодні. Сонце посміхалося
веселкуватим виразом розмитих
контурів. Я полюбляю відлюдкуваті
місця сплячої тиші де можна
покричати поспівати та й у собі
щось віднайти із поетичних
сплесків. Металева гадюка рейок
має звичку порушувати спокій
панянки осені. Я йшов і насолоджу
вався теплом дня бо кожен наступний
міг перетворитися у болотяно дощові
наступи. Неподалік оголених дерев
зненацька я помітив як рудий песик
вилізши із за паркана поетично
зливається із кольором опалого
листя. Песик бігав порпався щось
вишукував нахлептався сонячних
ласощів на миті зупинявся
і я вдало фіксував побачене. Рудому
вдавалося зливатися із розсипаним
вітрами згорнутим у купи рудим як
він осіннім листям.
Захоплююче видовище
справжня гармонія осені.
Немає коментарів:
Дописати коментар