Звичайний дощ до якого ми всі звикаємо, зі самого дитинства, і коли він падає, нам не здається дивом, що цілющі краплі втамовують спрагу землі, і не тільки. Взагалі, все, що відбувається на планеті є дивом, але ми настільки звикли, настільки поруч, що сприймаємо радше як чергові витівки природи. Скупчення літер, слів, речень. Я хотів назвати свій творик "Падає дощ", але вже є пісня під назвою такою, в групи E.L.O. з альбому " Time" 81 року. Може, ще хтось залишив таку назву, не знаю, або призабув, хоча є в MAHOGANY RUSH "4" 76 року, твір за назвою "its begun to rain" перекладайте собі самі. Для молоді, що порпається в інтернеті, в контактах, такі не відомі, глибокі роки, навіть не їх народження, що ну його в 76 тий.
Я дуже люблю, коли падає дощ, як вдалося мені помітити, це притаманно творчим людям, творчим натурам. Андрій Тарковський, великий російсько-радянський режисер, і далеко не лише Він, полюбляв дощовитість, і майже у кожному фільмі, репрезентував його у величі, та красі.
Одного разу повертався у тролейбусі, із центру додому, у дощову погоду, чи негоду, і через вікна крапель, що стікали шибками до долу, побачив, як хлопець і дівчина, обоє хаєраті, в джинсі, з різними нашивками, амулетами, пістрявими стрічками, босими танцювали під сильним дощем, майже зливою, вони були мокрими до останньої пістрявої нитки, але веселими та щасливими!
На старій хаті на GG, полюбляв залишатися у цілковитій тиші, під час дощу, і прислухатися до мови кожної краплини, що летять до нас із далеких небес. З даху до землі, будинком тягнулася, труба-ринва, через яку дощовий струмок потрапляв у землю, я до нині пам'ятаю незабутні звуки, мільйонів об'єднаних краплин, в мелодії дощових годин. В моменти співу дощу, в серці прокидалась справжня поезія, сам дощ, це поезія природи.
Неподалік "Опери" є кафе-морозиво "Пінгвін". Я зайшов, столик коло вікна був вільним, присів, відслонив їхню фіранку, і почав спостерігати за танцем дощу, погода була саме моєю. Сиджу, думаю, мрію, чекав товариша Ромка Дзвоника, діяча рок культури по вінілу, у маси, ми мали з ним мінятися плитами, я підійшов раніше, ну і пірнув у стан замріяності. Я і безліч крапель, ми разом танцюємо, тротуаром осіннього вечора.
Пам'ятаю колись моя Мама, голову мила в дощівці. Клала під ринву таку собі ванєнку-мидницю, набиралось води, в хаті загріла, і вперед, а тепер після всіляких Чорнобилів, Житомирів, і не тільки, якби помився то відразу би і оголився, полисів назавжди!
За самотнім столиком, стаєш безмовним
атрибутом столом
Потребуєш живої енергетики, як ковтка
ранкового повітря
Вона з морозивом і коктейлем, навпроти сідає
Вона засмагла в білій спідничці,
з легкістю краплини починає розмову.
Обернувся, підтримую, вдалий початок
Вона ховає морозиво, з ложечки,
за губками чиєїсь мрії
У неї приємна посмішка
У слів виростають крильця
Торкаються сердець одразу
Тепліше стає, хоча на вулиці осінь
Ми бачимось вперше, востаннє, це не суттєво
За вікном дощ за вікном осінь
Вона дає номер мобіли
Я набирати ніколи не буду
Вперше востаннє
Попрощались Вона вибігає під краплі
За вікном дощ, на вулиці осінь.
Дощ торкається, старого майже пожовклого листя, немов омиває його, та благословляє в останню путь. Завжди під час дощу, на самоті, зосереджуюся і відчуваю, щось інше, словами пояснити важко, немов душа віддаляється від огидного тлінного тіла, і злітаючи танцює разом з краплинами під хмарами сліз, сліз святого неба...
Ооонде Ромко суне, поволі виходжу з поетичного стану. Суєта суєт, міняти, купувати, продавати, це також треба знати, зашкарубла суєта, нудного нашого життя.
Обіцяли сьогодні дощ, я налаштувався, приготувався, і тут тобі пук!
Мабуть буде вночі...
написав ще в жовтні 2006 р.
подав зі змінами.
середа
28 травня ВИСТУП НАЖИВО ПІД ЖИВЕ ПИВО
Субота, звичайний день ні чим аж таким не відрізняється від інших. Хоча, багато хто, заперечить і вигукне, це ж вихідний! Так воно і є, цілковито погоджуюся, це вихідний! Вихідний-дивне слово, не задумувались ніколи? гейби можна було кудись виходити, але в інші дні, також виходимо, заходимо, підходимо,чи не так?...Мій дід Влодко, при житті говорив, що йде до виходку-туалету, також виходив, хоч і не далеко, зараз може хтось і не зрозуміє, але хоч я і народився у Львові, виходок-тубзік, був на вулиці. Уявляєте, зиму, мороз, і нічну срачку брр..ахх.. справжній Rock & Roll.
Субота 26го травня. Львів'яни FRONT надумали забадяжити концертисько, в підтримку власного, новоспеченого, свіженького альбому, звичайно окремий респект, басисту Роману Трачуку, все якби Він тягнув на собі. Запросили Калич Блюз, Слова, No Limits. Retrowill. Досить пристойний зальчик в Туристі хлопаки самі, розчистили, привели до пуття, і тепер там, час до часу концертують. Того вечора на сцені я побачив не всіх, та впевнений, всі залишилися у живому виграші, принаймі ми Калич Блюз відіграли як має бути, до слів прикладається відео, на нашій сторінці. Калич Блюз, офіційна спільнота, заходьте, дивіться. З грошима під час таких виступів, складновато, за все треба заплатити, зал, апарат, та FRONT нас не образив, за виступ, ми отримали ящик Чернігівського, літрового пивця, вже було веселіше топтати сцену, висмикуючи, пальцями, паличками, горлянкою пісні...
26го як не дивно на Львів, відбулося багато концертів :Rock garage, запрошував на свою дезово, думову вечірку-тягучку, під керівництвом С. Румежака, який ще й свій деньчик святкував, Кішак і мене запросив, збирався підійти і туди і сюди, в результаті заплентались на реп. крапку, сейшенили, і пиво пили. Р. Домса-хмільний дім, приймав Механічний Апельсин, і Рівненських панків, Брем Стокер- де тільки не було груп з такою назвою, і туди мене запросили... в C. Bukowski, якісь дві групки, назви в перше такі почув, словом Львів, розростається концертами, а порядного залу, для потужних концертів, не мав, і не має!
...Ще до нашого виходу на сцену, десь о 17тій годині телефоную О. Огурі, свому старому товаришу, і за сумісництвом батькові Славчика, барабанщика Фронту, малого можна лише похвалити, і в прямому і в зворотньому сенсі, музично і фізіологічно, виріс на дві голови! Думаю, побачимось з Олегом, поговоримо, по 50ть, для здійняття, духу, бадьорості, те се, і так далі, а на другому кінці бездроту, Він мені, якимось вбитим голосом, на Кривоноса, трапилась, жахлива аварія, де постраждав його однокласник! Ну думаю ні фіга собі, тут концерт свято, веселощі-солодощі, пиво-горілка, а за кілька десятків метрів, світ протилежного...? Я туди сходив, побачене справді жахало, машини практично у щент, люди вижили, і серйозно не постраждали, хотів сфоткати потовчені автівки, але якось, по правді, було не зручно, в людей горе, а тут якась фотосесія. Як дивно все буває, як закручено. Від нас нічого не залежить, плануємо потрапити на концерт, а вже хтось віддав розпорядження, кинути нас під колеса. Хтось повинен бути одразу і тут і там! Прикро! Без цього не можна !?
Субота 26го травня. Львів'яни FRONT надумали забадяжити концертисько, в підтримку власного, новоспеченого, свіженького альбому, звичайно окремий респект, басисту Роману Трачуку, все якби Він тягнув на собі. Запросили Калич Блюз, Слова, No Limits. Retrowill. Досить пристойний зальчик в Туристі хлопаки самі, розчистили, привели до пуття, і тепер там, час до часу концертують. Того вечора на сцені я побачив не всіх, та впевнений, всі залишилися у живому виграші, принаймі ми Калич Блюз відіграли як має бути, до слів прикладається відео, на нашій сторінці. Калич Блюз, офіційна спільнота, заходьте, дивіться. З грошима під час таких виступів, складновато, за все треба заплатити, зал, апарат, та FRONT нас не образив, за виступ, ми отримали ящик Чернігівського, літрового пивця, вже було веселіше топтати сцену, висмикуючи, пальцями, паличками, горлянкою пісні...
26го як не дивно на Львів, відбулося багато концертів :Rock garage, запрошував на свою дезово, думову вечірку-тягучку, під керівництвом С. Румежака, який ще й свій деньчик святкував, Кішак і мене запросив, збирався підійти і туди і сюди, в результаті заплентались на реп. крапку, сейшенили, і пиво пили. Р. Домса-хмільний дім, приймав Механічний Апельсин, і Рівненських панків, Брем Стокер- де тільки не було груп з такою назвою, і туди мене запросили... в C. Bukowski, якісь дві групки, назви в перше такі почув, словом Львів, розростається концертами, а порядного залу, для потужних концертів, не мав, і не має!
...Ще до нашого виходу на сцену, десь о 17тій годині телефоную О. Огурі, свому старому товаришу, і за сумісництвом батькові Славчика, барабанщика Фронту, малого можна лише похвалити, і в прямому і в зворотньому сенсі, музично і фізіологічно, виріс на дві голови! Думаю, побачимось з Олегом, поговоримо, по 50ть, для здійняття, духу, бадьорості, те се, і так далі, а на другому кінці бездроту, Він мені, якимось вбитим голосом, на Кривоноса, трапилась, жахлива аварія, де постраждав його однокласник! Ну думаю ні фіга собі, тут концерт свято, веселощі-солодощі, пиво-горілка, а за кілька десятків метрів, світ протилежного...? Я туди сходив, побачене справді жахало, машини практично у щент, люди вижили, і серйозно не постраждали, хотів сфоткати потовчені автівки, але якось, по правді, було не зручно, в людей горе, а тут якась фотосесія. Як дивно все буває, як закручено. Від нас нічого не залежить, плануємо потрапити на концерт, а вже хтось віддав розпорядження, кинути нас під колеса. Хтось повинен бути одразу і тут і там! Прикро! Без цього не можна !?
23 травня МУХИ НА БЛЮЗІ 2
...крутиш ту платівку в руках, якась вона вся, запацькана, замацькана,
і тоді приходить слушна думка, взяти її і почистити. Тут у пригоді
стане незамінний клей ПВА. Я засраним вінілом намагався не
користуватися, пильнутих пластинок, майже ніколи на програвач свій
улюблений не ставив, але винятки були. Потрапив мені до рук, давно це
було альбомчик ROBIN TROWER "long misty days" 76р., ну не в 76му,
я тоді, ще школяриком бігав, пізніше, десь у 80тих, і вирішив я його
почистити омолодити, надто піднепавшим він виглядав. Процедура не
складна, але потребує вміння терпіння, далеко не кожен міг наважитись
на такий вчинок, боялися, що той клей так і залишиться на вінілі. Отже вініл кладеться на рівне місце, скажімо стіл, і
заливаємо всі треки клеєм пва, тобто накрапуємо клею, великими краплями, клей є достатньо густим, правда попадався такий як сцяки, рідонько-рідкий, а потім, як то сі
каже "льогкім двіженієм рукі" розтираємо по треках, що я і зробив.
Після того, тупо чекаєш коли він висхне, і тим самим "... двіженієм..."
акуратно ніжно поступово, клей знімається. Я намазав, як має бути,
забагато також погано, довго буде сохнути, намазюкав, завалив собі
якийсь музон, і чекаю. В мене на хаті коли щось слухаю уважно, то
дивлюся на колонки, що вивергають звук, тобто слухаю, вбираю
вухами, очима, серцем, так так саме і серцем, колонки стоять на тлі,
вікон балкону, який влітку майже завжди є відчиненим, тобто бачу
динаміки, і вікно з прочиненими дверима. Розвалився на канапі,
лежу кайфую і тут залітає здоровенна мухо-срака, може і та сама,
і сідає просто на R. Trowerа у вигляді вінілу, і падлюка бере та й
приклеюється лапками, смикається, бзинить, пердить, аж ніяк
не той вово, я одразу повеселішав, день отримав, зайвий стимул
до натхнення. ...бзинить моя мушка, яка мабуть, щойно з якогось
гімна прилетіла, сіпається, а вирвитись, дзуськи! Я музончик
приглушив, новий саунд став приваблювати більше, підійшов,
вдивляюся, вслухаюся, і тут на крилах кохання, залітає її мухойоб,
просто до неї, мене навіть не помітив, і сідає на вініл із клеєм,
і так само успішно, приклеюється. Це був справжній тріумф,
справжня перемога, над мушиськами, які терирезовали мою
хату, може і канапу, своїм недотрахом. Нарешті я їх знешкодив. Більше не будуть
падлюки-мохуки підкидувати мені, гумко-гандошики, підставляти, чесного рокера. Блюз рок
переміг, LONG LIVE ROCK & ROLL.
Мухам гівно, Мені музон, Клей, брудному вінілу!!!
FOREVER!
і тоді приходить слушна думка, взяти її і почистити. Тут у пригоді
стане незамінний клей ПВА. Я засраним вінілом намагався не
користуватися, пильнутих пластинок, майже ніколи на програвач свій
улюблений не ставив, але винятки були. Потрапив мені до рук, давно це
було альбомчик ROBIN TROWER "long misty days" 76р., ну не в 76му,
я тоді, ще школяриком бігав, пізніше, десь у 80тих, і вирішив я його
почистити омолодити, надто піднепавшим він виглядав. Процедура не
складна, але потребує вміння терпіння, далеко не кожен міг наважитись
на такий вчинок, боялися, що той клей так і залишиться на вінілі. Отже вініл кладеться на рівне місце, скажімо стіл, і
заливаємо всі треки клеєм пва, тобто накрапуємо клею, великими краплями, клей є достатньо густим, правда попадався такий як сцяки, рідонько-рідкий, а потім, як то сі
каже "льогкім двіженієм рукі" розтираємо по треках, що я і зробив.
Після того, тупо чекаєш коли він висхне, і тим самим "... двіженієм..."
акуратно ніжно поступово, клей знімається. Я намазав, як має бути,
забагато також погано, довго буде сохнути, намазюкав, завалив собі
якийсь музон, і чекаю. В мене на хаті коли щось слухаю уважно, то
дивлюся на колонки, що вивергають звук, тобто слухаю, вбираю
вухами, очима, серцем, так так саме і серцем, колонки стоять на тлі,
вікон балкону, який влітку майже завжди є відчиненим, тобто бачу
динаміки, і вікно з прочиненими дверима. Розвалився на канапі,
лежу кайфую і тут залітає здоровенна мухо-срака, може і та сама,
і сідає просто на R. Trowerа у вигляді вінілу, і падлюка бере та й
приклеюється лапками, смикається, бзинить, пердить, аж ніяк
не той вово, я одразу повеселішав, день отримав, зайвий стимул
до натхнення. ...бзинить моя мушка, яка мабуть, щойно з якогось
гімна прилетіла, сіпається, а вирвитись, дзуськи! Я музончик
приглушив, новий саунд став приваблювати більше, підійшов,
вдивляюся, вслухаюся, і тут на крилах кохання, залітає її мухойоб,
просто до неї, мене навіть не помітив, і сідає на вініл із клеєм,
і так само успішно, приклеюється. Це був справжній тріумф,
справжня перемога, над мушиськами, які терирезовали мою
хату, може і канапу, своїм недотрахом. Нарешті я їх знешкодив. Більше не будуть
падлюки-мохуки підкидувати мені, гумко-гандошики, підставляти, чесного рокера. Блюз рок
переміг, LONG LIVE ROCK & ROLL.
Мухам гівно, Мені музон, Клей, брудному вінілу!!!
FOREVER!
понеділок
21 травня МУХИ НА БЛЮЗІ
Прокинувся вночі, в голові крізь мізки, оповідка проростати почала, вставати звісно
ліньки. Лежу не дмухаю у вус, бо нема такого чи таких, перші речення, абзаци в голові
прокручую, ніби не погано, знову провалився у сон, канув в небуття сонних бактерій.
Зранку все по іншому в макітрі гудить, ані початку, ні кінця, а фігня якась...!
Розвалився на канапі слухаю, Creepy Jones Thomas, вареників Вам в писок, без
сметани, хто не чув таких, хоча тут не напасешся, бульби із сиром, явно мало хто знає!
Хлопаки валять важкий блюз рок, на кшталт Groundhogs, що також не попав?, лежу
слухаю, а що робити коли нема роботи, як один дядько в маршрутці прорік, то не є
робота коли нема роботи, так і я. Вслухаюся в Creepy..., альбом 69 року, і тут через
відчинені двері балкону, залітає, здоровенна муха-мушище, як срака на крилах,
літає, бзинить, пердить, навколо мене, музон слухати перешкоджає. Політала,
роздивилася навколо, і вилетіла падлюка-мухоюка.
Одного разу, як я в кімнаті, прєтав-прибирав, то під своєю канапою знайшов,
запакований презіко-гандошик, і в'їхав, муха та далеко не вперше залітає, пробиває
чи є хтось в хаті, потім зі своїм мухойобом прилітає, і вони той вово падлюки на мому
улюбленому рок канапо-дивані, двері відчинено цілодобово, спека! Від думки такої,
аж закипів-розкипівся. Що їх цікаво привабило, відчинених дверей і вікон, як мушисок
на лайні літа, може музон, що постійно вилітає з кімнати, і мух або приваблює, або
вбиває. Мухи друзі-вороги, блюзомухи, може вони колись були частками груп, які я
полюбляю вмикати Killing Floor. Whalefeathers. Aum. Odin. чи іншими більш відомими
блюз рок групняками, хто його знає? Зумисно такі назви груп понаписував, трохи покидати понти, та Ви що, не любите інколи понтанутись!?
Такими бувають, мухи на блюзі, або мухи під блюз...!
ліньки. Лежу не дмухаю у вус, бо нема такого чи таких, перші речення, абзаци в голові
прокручую, ніби не погано, знову провалився у сон, канув в небуття сонних бактерій.
Зранку все по іншому в макітрі гудить, ані початку, ні кінця, а фігня якась...!
Розвалився на канапі слухаю, Creepy Jones Thomas, вареників Вам в писок, без
сметани, хто не чув таких, хоча тут не напасешся, бульби із сиром, явно мало хто знає!
Хлопаки валять важкий блюз рок, на кшталт Groundhogs, що також не попав?, лежу
слухаю, а що робити коли нема роботи, як один дядько в маршрутці прорік, то не є
робота коли нема роботи, так і я. Вслухаюся в Creepy..., альбом 69 року, і тут через
відчинені двері балкону, залітає, здоровенна муха-мушище, як срака на крилах,
літає, бзинить, пердить, навколо мене, музон слухати перешкоджає. Політала,
роздивилася навколо, і вилетіла падлюка-мухоюка.
Одного разу, як я в кімнаті, прєтав-прибирав, то під своєю канапою знайшов,
запакований презіко-гандошик, і в'їхав, муха та далеко не вперше залітає, пробиває
чи є хтось в хаті, потім зі своїм мухойобом прилітає, і вони той вово падлюки на мому
улюбленому рок канапо-дивані, двері відчинено цілодобово, спека! Від думки такої,
аж закипів-розкипівся. Що їх цікаво привабило, відчинених дверей і вікон, як мушисок
на лайні літа, може музон, що постійно вилітає з кімнати, і мух або приваблює, або
вбиває. Мухи друзі-вороги, блюзомухи, може вони колись були частками груп, які я
полюбляю вмикати Killing Floor. Whalefeathers. Aum. Odin. чи іншими більш відомими
блюз рок групняками, хто його знає? Зумисно такі назви груп понаписував, трохи покидати понти, та Ви що, не любите інколи понтанутись!?
Такими бувають, мухи на блюзі, або мухи під блюз...!
неділя
20 травня ЩОЙНО...
спрагу
краплинами
весняного дощу
Небо
усміхнулось
веселкою
Смугастий равлик
прокинувся, коли
дощ, забарабанив у мушлю, Він листям
прогулятися
вийшов, свіжістю
вечора вмитись
Спекотний день
пішов на відпочинок
Сріблясті краплини
покотилися квітами
листям землею
Освіжилось
навколо життя,і задихало
спокоєм тиші.
середа
16те травня МИ - ЗВИЧАЙНІ КРАПЛИНИ.
Далеко, придалеко, припридалеко
Біля сузір'я, Вони, промовчали, якого.
Обертається планетка, навколо тіней та світла
Планетуся квітів, навколо тіней та світла
Інколи квітка одна на ймення Ламера
заплаче, чому не відомо нікому.
Зірветься сльозина з пелюсток, летить,
подорожує до долу,
поспішає додому?
Гострий зір променя, навпіл розрізає,
тендітну, прозору краплину,
блискучим ножем, немов, соковите яблисько
Ось вони удвох вже спадають-летять,
невідомо куди?
Він - крапля, Краплинка - Вона.
Простір безмежний, перед очима.
Разом пішли в дит. садок,
наші краплини, на шкільну дискотеку,
прогуляли уроки, на парах есемесками,
перекидались, повертались додому,
біля будинку, вперше поцілувались.
Жили так, що заклала в них, маленька,
Планеточка Квітів, творити добро,
і дрібничкам найменшим радіти...
В мить спаду, розбилось, скінчилося ВСЕ!
Вони, доторкнулись, Землі,
теплим, весняним, дощем!
Біля сузір'я, Вони, промовчали, якого.
Обертається планетка, навколо тіней та світла
Планетуся квітів, навколо тіней та світла
Інколи квітка одна на ймення Ламера
заплаче, чому не відомо нікому.
Зірветься сльозина з пелюсток, летить,
подорожує до долу,
поспішає додому?
Гострий зір променя, навпіл розрізає,
тендітну, прозору краплину,
блискучим ножем, немов, соковите яблисько
Ось вони удвох вже спадають-летять,
невідомо куди?
Він - крапля, Краплинка - Вона.
Простір безмежний, перед очима.
Разом пішли в дит. садок,
наші краплини, на шкільну дискотеку,
прогуляли уроки, на парах есемесками,
перекидались, повертались додому,
біля будинку, вперше поцілувались.
Жили так, що заклала в них, маленька,
Планеточка Квітів, творити добро,
і дрібничкам найменшим радіти...
В мить спаду, розбилось, скінчилося ВСЕ!
Вони, доторкнулись, Землі,
теплим, весняним, дощем!
вівторок
15 травня. ВІТАЮ ВАС, Я ПОВЕРНУВСЯ!
Повернулися ми з Києва, Білої Церкви. Добре було, весело, рокенрольно, є народ, є! котрий любить справжню, живу, музику, що дихає, а не мертв'яком натягується на кістяк, чахлика вмирущого. Парочка тих деньків, залишили по собі, суцільний, могутній позитив! З Білочки,( Білої Церкви) поверталися, донецьким потягом в 02,22 ночі, до прибуття, була можливість поговорити з пасажирами, народ скажу я Вам, в більшості, затурканий, забитий, зашуганий, зі справжнісінького совка., ще й, місцева влада підливає їм гімна в кишені, мовляв на заході України, бандери, боятися треба, і так далі, самі мені розповідали...і робіть висновки люди, куди заведе нас така "миротворча влада" Провідник нашого вагону, вивернулась на зовню, відрубавши, " на тєлячєм язіке разговарівать не будет" (була вже така, словесно-злочинна дурня, по тв. крутили, від якогось даїшника) а сама ні Української ні Російської мови, близько не знає! В них мова "Ги" Прикро, люди як люди "и могли бы жить, им бы кепки Ленина, взять и отменить", але ця маленька неприємність, настрою не зламала, тим більше, що в них там коїться, знає кожен. Словом дводенні гастролі, відбулися на висоті ROCK драйву. Під висловом "НЕ БУДЕМО МИ ВДОМА СТАРОСТІ ЧЕКАТИ, ВАЛИТИ БЛЮЗО-РОК НА ПОВНУ НАМ, СТАРУ, ПОСТІЙНО, ОБГАНЯТИ!!!
Калич Блюз, офійійна спільнота, в контакті,
або, Олег Калитовський є відео, фото, словом повний звіт!
Калич Блюз, офійійна спільнота, в контакті,
або, Олег Калитовський є відео, фото, словом повний звіт!
8 мий травень ЧАС ДОЩУ ЧАС ВОДИ !
Побіг з танцюючим черевом дядечко
вкрився плащем
Простукотіла асфальтом тітонька
з розчепіркою над зачіскою
Прошипіла машина калюжі розхляпала
пару закоханих заляпала
Прошуміли дітиска реготали
кричали ги-ги!
Познімили сандалі
повдягали мештиска
Спека вилилась у хмару
Хмара довго вагалась
з духом зібралась Ропісялась
Знову прошуміли дітиска
реготали кричали ги-ги!
Спека луснула в небі
Час дощу Час води!
вкрився плащем
Простукотіла асфальтом тітонька
з розчепіркою над зачіскою
Прошипіла машина калюжі розхляпала
пару закоханих заляпала
Прошуміли дітиска реготали
кричали ги-ги!
Познімили сандалі
повдягали мештиска
Спека вилилась у хмару
Хмара довго вагалась
з духом зібралась Ропісялась
Знову прошуміли дітиска
реготали кричали ги-ги!
Спека луснула в небі
Час дощу Час води!
понеділок
7 мий травень БОЇТЬСЯ...!
Самотнім проміж дерев ховався
Вигадував пісні співав собі
бо інших він чомусь боявся
За тінню смерті наганявся
Не поталанило
і жив так далі жив
ходив і говорив
пошепки та вголос,
Що смерті дух боїться тих
хто не боїться смерті!
із збірки "Романтики Сонця" 1998 р.
Вигадував пісні співав собі
бо інших він чомусь боявся
За тінню смерті наганявся
Не поталанило
і жив так далі жив
ходив і говорив
пошепки та вголос,
Що смерті дух боїться тих
хто не боїться смерті!
із збірки "Романтики Сонця" 1998 р.
четвер
3 ій травень НА МЕЖІ ДОЩУ І СОНЦЯ.
На межі дощу і сонця
За тим великим деревом
живе самотній дощ, безлічі крапель.
За тим великим деревом,
мешкає сонце. У відлунні його,
брикаються нещодавно народжені кошенята,
вони не знають на чому загострити погляд,
на що дивитися пильніше.
Кицьки-котята є часткою світла, у забавах муркочать.
За тим великим деревом, готується самотній дощ,
весняний одяг підбирає.
Ех !? весна-літо, надто швидко торкнулися лапок.
Магазинів адреси, у зім'ятті, в смітнику на папері
Повинен він вийти, і, розшпилити небо,
Обняти сонце, омити, а сонце, підсушити
його, на вусиках, і на вушках,
кольорових котят, на вулиці відлуння спеки,
змагаються чи бавляться що,
у звичайнісінький четвер.
За тим великим деревом
живе самотній дощ, безлічі крапель.
За тим великим деревом,
мешкає сонце. У відлунні його,
брикаються нещодавно народжені кошенята,
вони не знають на чому загострити погляд,
на що дивитися пильніше.
Кицьки-котята є часткою світла, у забавах муркочать.
За тим великим деревом, готується самотній дощ,
весняний одяг підбирає.
Ех !? весна-літо, надто швидко торкнулися лапок.
Магазинів адреси, у зім'ятті, в смітнику на папері
Повинен він вийти, і, розшпилити небо,
Обняти сонце, омити, а сонце, підсушити
його, на вусиках, і на вушках,
кольорових котят, на вулиці відлуння спеки,
змагаються чи бавляться що,
у звичайнісінький четвер.
середа
2 ге травня ПЕРШОТРАВНЕВА КОЗА
От я вчора привітав дівчину Марту, з першим травня, своїми піснями, ну там "Суєта суєт"
"Вена на чолі" "Я вже є тут" "Чорнобривці", на стіну їй закинув., а Вона мені, мовляв, що не трудящийся, яка
фігня-дурня, а сонце, запах весни, відчуття новоствореного кохання, поетичне цвітіння дерев,
все це і є перше травня, від совєтських комплексів, коли ходили на парад, "мир, труд, май" час давно, пропаритись змитись, і одіж
новеньку свіженьку вдягти! Комплекси річ не вдячна, комплекси-свідомості тюрма. Лайна
багато, в головах, у серці, найвищий пілотаж його вміло оминати. Лайно є у кожному, та не
кожен ним користується, далеко не кожен може перестрибнути, і потрапити на суничні
галявини, про які колись містер Lennon співав. До Марти це не має жодного відношення, впевнений вона дівчина, прогресивно свіжих думок, це я так, сам на сам у спілкуванні.
Пішов я під вечір на репетицію з Калич Блюз, готуємось до Києва, Білої Церкви, репетуємо!
Репетуємо, туємо, співаю, стараюсь, надриваюсь, а в носі коза якась завелась, і так мене
лоскоче, від співу, резонує вібрує, в ніздрю колить кусає!, ну думаю, зараз як розпчихаюсь,
заледве доспівав. Вибіг на вулицю, вишмаркав, нехай пасеться, козявка, козище! Перше
травня ж!
"Вена на чолі" "Я вже є тут" "Чорнобривці", на стіну їй закинув., а Вона мені, мовляв, що не трудящийся, яка
фігня-дурня, а сонце, запах весни, відчуття новоствореного кохання, поетичне цвітіння дерев,
все це і є перше травня, від совєтських комплексів, коли ходили на парад, "мир, труд, май" час давно, пропаритись змитись, і одіж
новеньку свіженьку вдягти! Комплекси річ не вдячна, комплекси-свідомості тюрма. Лайна
багато, в головах, у серці, найвищий пілотаж його вміло оминати. Лайно є у кожному, та не
кожен ним користується, далеко не кожен може перестрибнути, і потрапити на суничні
галявини, про які колись містер Lennon співав. До Марти це не має жодного відношення, впевнений вона дівчина, прогресивно свіжих думок, це я так, сам на сам у спілкуванні.
Пішов я під вечір на репетицію з Калич Блюз, готуємось до Києва, Білої Церкви, репетуємо!
Репетуємо, туємо, співаю, стараюсь, надриваюсь, а в носі коза якась завелась, і так мене
лоскоче, від співу, резонує вібрує, в ніздрю колить кусає!, ну думаю, зараз як розпчихаюсь,
заледве доспівав. Вибіг на вулицю, вишмаркав, нехай пасеться, козявка, козище! Перше
травня ж!
Підписатися на:
Дописи (Atom)
