22.10.2016. Я СУБОТА САМОТНІСТЬ ДОЩ

Я знаю ти любиш коли падає дощ
Я також люблю слухати
як він спілкується з листям
що помирає
це наша маленька таємниця
Сьогодні не вдалося би пошарудіти ним
листки пристали до обличчя смерті
Не знаю чому але найбільше
люблю дощ у суботу
Можливо тому що менше
людей тиняється містом
а під час дощу їх майже не має
це так кайфово
Лише Я Субота Самотність Дощ
Я стою на вулиці вдивляючись
у небо в очікуванні Рудої краплі
Вона повинна прилетіти
і вбити  залишки кохання
які ще жевріють в мені
Вбити чому?
Життєва закономірність
Ми вбиваємо себе щодня
Я знаю ти любиш коли падає дощ...

21.10.2016. СТОРІНКА НА ЗАВТРА

Сьогодні накручував місто на підошви
знімаючи  його ввечері з взуттям
В проміжках вдивлявся в очі людей
Що в них мовчить що вибухає
що в них біжить перегортає
Сторінку на завтра
Бачив як зморшки рухалися
в такт емоцій в такт безглуздих дій
Я вдивлявся і думав куди їх поверне
доля через 5-10-25 років
які відчуття ними керуватимуть
через 5-10-25 шматків
Розірваного дня
Хто зможе пригадати себе вчорашнім
будь якої  хвилини мабуть Ніхто
Ми не потрібні собі вчорашніми
Нам би хотілось завоювати завтра

20.10.2016. МАЙЖЕ ПОМЕРЛА...

Руда Осінь майже померла
в моїй душі
Листочки на гілках під назвою
Руда крапля і Руда киця опадають 
на Землю під ноги перехожим
Я відкрив обійми для неї
але вона пробігла поруч
Я так хотів почути її голос
Побачити і обійняти
Я майже плакав хоча і справді плакав
Мене не зрозуміли
Я мабуть образив її вколов у саме серце
мене так було забагато
Забагато любові хіба буває !?
як кому  комусь жахлива важкість ця любов
але я вдячний за біль якого не було давно
Він очистив мене надав наснаги
Останній день кохання
Останній день краплин світла
Насувається темрява
Руда Осінь майже померла
На вулиці дощ і чорнобілий вітер
Руда Осінь майже...

17.10.2016. ТИ В МЕНЕ ЗАПИТАЛА...

Ти в мене запитала скільки мені років ?
кожної секунди їх стає більше або менше
Дивлячись куди я рухаюсь
і кожна секунда є Всесвітом
в мільярди років
Мабуть лише він може зрозуміти
мене до кінця і початку

16.10.2016. Я ПОЧИНАЮ ЇХ ПРИГАДУВАТИ

я би хотів порізати собі вени
і чекати я знаю чого саме
але  не можу про це говорити
можливо стати часткою твоєї оправданності
але тоді ти станеш моєю кровою
і ми не зможемо бути
великим деревом
що чекає нас після смерті
я не знаю чи ТИ зараз плачеш
але мої сльози забуті слова очищення
я починаю їх пригадувати...

16.10.2016. ЯКОСЬ...

Якось наркомани запитали мене
щоби не колотися відрубати
собі руки !?
я задумався а щоби не бухати
зашити собі рот !?
а як я тоді зможу цілувати
улюблену дівчинку !?

13.10.2016. я не знаю як називатиметься цей вірш

це просто Осінь
Вона змиває біль
а інколи його народжує
А я так хочу торкнутися губами
до твого волосся...

10.10.2016. НИТОЧКА

Чим є наше життя !?
Ниточка якою сповзаємо
Відриваємось
І відлітаємо...

09.10.2016. Я БАЧИВ...

Я бачив як вона Руда краплина
гойдалася на квітах на Волошках
Сльоза від сміху
чи від плачу
Духовного світопримирення є частка
Вона мандрує пелюстками
Ромашок чи Волошок
Зрештою яка різниця  Вона мандрує
і вже добре...
Вона біжить спілкується і відчуває
Вона обличчя прикриває Мовчить
Можливо знає Навіщо  тут ми є !?
невже аби спостерігати за пелюстками
як теплий вітер огортає
цілує і плекає
гойдає подихом у Всесвіті співучих
Чи німих
Мовчить і не питає
Де є домівка Волошок чи  Ромашок
Можливо в них одна планета
Планета Гарбузів Горіхів Квітів
не знаю я,,,
Але хтось знає... !?

08.10.2016. РУДА КИЦЯ

Руда киця згорнулася клубочком
муркоче щось собі під носик пошепки
 чи спить
В неї на животику причаїлися
Місяць Сонечко і Руда Крапля
Цікаво які сни бачить киця
якщо  місяць потайки сповз
з животика
І чкурнув на небо
Я щойно з вулиці
Я бачив як він освітлював мені
дорогу до дому...
Цікаво Які сни бачить Руда Киця !?

07.10.2016. ГОЛОС

Ми вже давно звикли не чути
 один одного
Літери складаємо в слова
Слова в речення
Речення у всіляку фігню
Порожню бездуховну
Есемески переписки в приват
Зникає обмін енергією
Кам'яніємо Забуваємо Втрачаємо
Обмінюємось в більшості машинально
 Кудись постійно спішимо

А я хочу чути її Голос
Хочу бачити її Голос
Він прокидає в мені поетичні вулкани
Він надає мені сенсу буття
Мене жовтень бере за руку
і веде стежинами ще живої Осені
Коли вона говорить
Вулкани  вибухають  живими словами
Я відчуваю любов внутрішній спалах
Поетичний оргазм

Я починаю писати  я живу
це і є любов'ю оргазмом життям в її Голосі
Мабуть комусь також потрібен
чийсь Голос Скиньте маску вагань
Попросіть Вас зрозуміють
В нас так мало часу...

06.10.2016. КОЛИ ВОНА ПОСМІХАЄТЬСЯ...

Я стояв і дивився як вона посміхається
Навколо багато шуму суєти Вулиця
Пістряво охолоджені люди тикаються
носом Хто в губи хто в циці хто недопалки
в смітнику порахує
Хто з магазину вийде Кульку надує
А я стояв і дивився як вона посміхається
Наче звичайна посмішка
Нічого особливого таких тисячі і тисячі
навіть мільярди і людей прибагацько
аж до Дідька чи  Неба посміхатися
інколи їхня потреба
Та я стояв і дивився як саме Вона...
і нарешті второпав
Вона посміхається Очима
Вона посміхається Губами Цицями
Сідницями Вродливими Ногами
Голосом рухами Співом
Дорослістю Дитячим не впевненим гнівом
Волоссям як роси
Осінні краплини  по вікнах мов коси
 Багряно-руді
Розквітають в мені
Я помітив збагнув Коли Вона посміхається
Тоді летить забувається
Із Небом Землею одночасно
Кохається
Коли Вона посміхається...

05.10.2016. З ПОСМІШКОЮ І БЕЗ НЕЇ

На перехресті погоди розмов
Вітер вбиває листя
Воно простягає до нас пальчики
жовтизни
Лежачи при дорозі
Я такий ж убивця як і вітер
Він стріляє не видимими кулями
Я ж чавлю листя ногами
Воно чіпляється за взуття
про щось просить благає
Ні я ні ми не чуємо його Ми поспішаємо
Куди нам потрібно Хто нас чекає !?
Я знову стою коло шибок що плачуть
Сьогодні їх плач не такий глибокий
Вони щось знають щось відчувають
Мабуть завтра з'явиться Руде Сонечко
і посміхнеться мені своєю щирістю
А де сьогодні Руде Сонце !?
Знову мокне під краплинами серед яких
причаїлася Руда Крапля
То ким вони є насправді
Руде Сонце і Крапля ?
Чи це вона Росинка - Рося
з посмішкою і без неї...!?

04.10.2016. Я Знаю Чому Падає Дощ !? 2

Я довго дивився на шибки
вони плакали і не могли
зупинитись
Моїх кроків не було чути
Мене не було
там де я повинен був бути
Обійняти Руде Сонце
запалити своєю любов'ю
І краплі обернулись би
теплим промінням
Коханням росою
Я стою під дощем
Я ловлю краплини за вії
за волосинки хапаю
Стою на долонях у Жовтня
і знаю чому падає дощ !?

01.10.2016. Жовтень і Руда крапля

Руда крапля 
впала на рудий листочок
і стала не видимою
А чого Ви хочете !?
Просто до нас завітав
Жовтень
Сьогодні Він говорить
а ми бачимо
Він мовчить а ми слухаємо
як Руда крапля мчить
багато поверховими
листками
З маківки до долу
А от вийдіть на вулицю
треба просто здійняти голову
відкрити серце
І відчути як Руда крапля
забавляється з листям
Сміється і плаче
Співає та скаче
Просто сьогодні до нас завітав
Жовтень