ДЕВ"ЯТИЙ КРОК ВЕРЕСНЯ

Ніч не скінчиться завтра опівночі
Відчуття свята та страху
волі в кайданах
Граційних холодних
іскринок дрімоти
Туди до полум"я пішки два дні
вічності
Два оплески матових калюж
тротуарної невдоволеності

Він завжди прибігав перед самим
відправленням потягу у день
осінньої заборгованості

Шибки вокзалу
шибки потягу

Крізь заплакані шибки назовню
осінь проситься у гості до ковдри
Холодно володарювати їй
оповитою журливою
самотністю
Покатайте її підвезіть
Чаю дайте і не будіть.