ДЕСЯТИЙ КРОК ВЕРЕСНЯ

РОЗШПИЛЕНИЙ ВІТЕР

Розшпилений вітер летить воює
Я підійшов до будинку
На другому поверсі вино
плямою на дерево підлозі
лежить
Двоповерховий старець
розбитих вікон
Розшпилений вітер по хмарах
крокує
Змертвілий жовтизни листок
на калюжі не знає...

Двері риплять на вихід
на останній сторінці зошита
Я виходжу з будинку
прискорити ходу
спустошеними вулицями
суботи.