Дощ сміється, сміється гучніше
плаче вогонь для себе
Я у ваших руках
в кулаці стогін, хоче, на волю
рветься
Між нами вічність завзятих хрестів
між нами повінь
Між нами чорно-біла веселка
на пальцях
Давай намалюємо нову зірку
до губ піднесемо
Очі розплющать шлях
шлях віднайде, серце спровадить
Понад усе, швидкості світла, розум
РОЗУМ!
Дивись, золотоволосий сніг
прокинувся
Дивись, прокидається,
золотоволосий промінь
Невже час?
Дощ сміється, сміється вогонь!
10. 12.1994 р.
зі збірки " Отже..." 2002 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар