Свист під вікном
ноги порахували сходинки
Вона опинилась переді мною
за сімнадцять хвилин північ
Бігтимеш у новий день
крізь невидиму межу
Вона одягла святкову спідничку
небо наповнене зорями завше
Зорі дихають
Зорі подихом обертають
планету
Сьогодні ми Завтра інші
хлопець з дівчиною бігтимуть
біля сну вітрів
Їх очі наповняться любов'ю
коли вагадло відрахує опівніч
Свист під вікном
прокинувся посмішка оживила
сонне обличчя
Який легкий сон
Невже так просто добігти
до вершини кохання
важким стримком
земного тяжіння.
19.04.1995 р.
збірка "Отже..." 2002 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар