28.12.2017. ЖИВІ СПОГАДИ

Сьогодні по мені цілй день
стрибали мої спогади
Просто товклися Втоптували
мене у щось забуте викинуте
з голови  Болісно закручували в бік
їх народження Коли вони були
живими повними сил а не
 спогадами в дірявих шкарпетках
Чому вони саме сьогодні всі повилазили ?
Цікаво де вони в мені живуть Де сплять ?
Чи кохаються вони в мені старі нечемні ?
А та малеча що народиться від них
можливо  народилась вже
 не буде моєю  Старі всі вимруть
а малюки побіжать далі
Тоді я спокійно видихну і приляжу відпочити...

27.12.2017. БОГ ВСЕЛИВ У ГОРЩИК ЛЮБОВ

В мене на вікні стояв колись
горщик із землею Він постійно
був холодним коли я випадково
торкався його В звичайній розмові
із кимось я згадав за нього
І хтось дав мені декілька насінин
Щоби горщик і земля полюбили
один одного
Я подарував їх горщику і заховав
у його землю
За деякий час коли знову зазирав
у віконце випадково торкнувся його
він був теплим У ньому зародилося
ЖИТТЯ життя не буває просто так
аби бути
Бог вселив у горщик любов !!!

25.12.2017. Я НАРОДИВ ЇХ...

Я замислився сьогодні
мислив мислив і нічого не
намислив Тоді я задумався
чому нічого не намислив
ще трішки помислив встав і пішов
а мої мислянки - думки
Залишилися самі домислювати
Головне що я  народив  їх
і навчив думати...

22.12.2017. ПРОСТО ПРО СНІЖИНКИ...

Я щойно запитував в кожної сніжинки
Навіщо вони прилітають на Землю
Лише одна відповіла але я не зрозумів
Я би міг збрехати прилітають щоби померти
Мені вже набридли розмови про смерть
В них своя мова снігу
Вони літають і в цьому вже великий сенс
Можливо вони летять щоби просто
Розправити крила яких ми не бачимо...

21.12.2017. ЦЕЙ КРОК Є НЕМОЖЛИВИМ

Я вбив сьогодні людину словом
Слово буває гостріше за ніж
і прудкіше за кулю
Але я вбив себе
цей гріх ліг мені на плечі
і нагинає ще блище до матінки Землі
Я не зможу через це перейти
цей крок є неможливим...

21.12.2017. МОЯ КРАСУНЯ СМЕРТЬ

Я не знаю коли я помру
і де я буду потім
моє знищення і стрибки
У ваших очах багато сліз
поділіться зі мною
я вже давно помер в сльозах
Смерть приходила
я  приховав  душу
Я чекаю поцілунку але не знаю
хто мене раніше поцілує вона
чи смерть
Я мабуть вдячний їй за це
що Вона втомилася і йде
надто повільно...
і я не знаю де зараз живу
чи тут чи там куди долетіти
не можливо але дуже легко
перестрибнути крізь простір
Моя красуня сметь це  знає
 Я люблю її і чекаю...

20.12.2017. ТЕПЕР ЖИТТЯ ТОРКАЄТЬСЯ МЕНЕ

І я не знаю де я
і хто мене візьме
за руку і поведе
де маю бути вільним
Я знову помираю
перегорніть сторінку
не буду я читати
В моїх очах життя
Я знову народився
Тепер життя торкається мене

20.12.2017. МЕНІ ДОСТАТНЬО...

В мені немає так багато слів
щоби їх здолати
Вони ковзають губами
дівчинки на котру я дивлюся
я знаю поки вона вимомлятиме
слова я буду жити
Я в неї запитав
в неї ще дуже багато слів
стрибає на губах молодості
я здаюся
мені достатньо...

16.12.2017. ТОДІ ЯК ТИ....

Тоді як ти сказала мені
я просто затупився і забувся
В  словах був вибух
до смерті чи життя
І я не знаю що тобі сказати
сьогодні я помру
чи тупо п'яний
а завтра знову зможу спілкуватися
стрибками на твоїх губах...
Гучномовець на слова зламався
Тепер ми риби
і незабаром десь буде уха...
Так складно закрутив а все простіше
тоді як ти...

15.12.2017. НІЩО...

Мені сказали не треба бігти по переду
це помилка втрати
Їх слова звуки Дії в ланцюгах знищення
я би перегорнув сторінку але її
тонна важкість вбиває мене недосконалого
і я запитую себе чи правильно вчинив
коли виліз з піхви
але я тут Такий як є Беріть мене гризіть
я не просився Мій виграш і програш
Моє забуте і згадане ніщо...

15.12.2017. ПОМИЛКА

Все що я зробив вчора - помилка
Можливо я помилка Не вчасно
випірнув з піхви Моє народження чи смерть
Мої слова чи безмовність
Мій початок і кінець
Я не пам'ятаю початку і кінець повинен
бути простим доступним без нічого...
А все решта помилка...

14.12.2017. ОРГАЗМ

Він як злодій переховується тілом
ніхто не знає де він Куди пірнає
і де буває
Він в очікуванні виходу на сцену
але йому трішки не поталанило
його сцена   збудження штанів чи спідничок
Між ніжками  мед комусь чи дьоготь
 Кожному своє під Сонцем мрій
 з волоссячком  над клітерцем Зачіска часу
Він довго чекає свого виходу
В кожного  свій смак і запах
не всі  сприймають - розуміють
Треба зосередитись інакше Він
не прийде Не дозволить Вам скористатися
своїм вмінням отримати  незвичне виверження
Нас так створили Нас ображають
інколи до сліз буває боляче чи боляче ще дужче
Залишається він Наш вірний друг
якого  можемо покликати  коли захочемо
 не залежить від обставин і не залежить
ні від чого і навіть більше
Він завжди в нашому тілі Просто треба
запросити його Попросити і тіло видихне
щоденні  негаразди...
І стане легко добре ніжно
 поділиться життя кольорами посмішок
в наступний день...

12.12.2017. ПОДОРОЖ СНІЖИНКИ НА НАШУ ПЛАНЕТУ...

Сніжинка розплющила очі
коли наближалась до Землі
Все було ніяким білим білим
Білий колір - ніщо Порожнеча
в тому боці Галактики де сніжинки
вбираються в сукні На подорож-вечірку Кудись...

Вона возилася на колесі машини
стрункої білявки Котра
багато разів перепитувала
в когось Чи він кохає її !?
Хтось продовжував мовчати
чи говорити усіляку дурню
білявка диміла  патичками в губах і руках
і викрикувала слова не відомі сніжинці

Потім сніжуся відпала і прилягла
коло трамвайної колії
стукіт коліс нагадав їй сни
під  ковдрою усміхненого вітру
в кольорових оберемках
колосся Зоряних забав Що ведуть
до любові В маленьких долонях дідуся Снігу

Зненацька хтось піднімає її
і з сестрами  сніжку виліплює
жбурляє у когось Вона летить Мріє не знає
Щось незвідане  заводить її Сніжинка співає
Вона  наколює тепло на кінчики зірочок-лез
летить  Розрізає Пригадує і повільно вмирає...

11.12.2017. ВЗУТТЯ ЗАХЛЯПАНЕ ЗИМОЮ

Вчора тінь далекої планети
пробігла Землею
Здійнявши голову я звичайно
нічого не побачив
Моє взуття захляпане Зимою
стало чистим...

07.12. 2017. НА ВУЛИЦІ СНІГ...

На вулиці сніг
Кожна сніжинка має свою мрію
Як її втілити в життя
Коли Зима така красуня
Життя покотилося далі !?
Чи перестрибуватиме
Кучугури снігу
До маленької щойно народженої
Дитинки -  Весни...

02.12.2017. ЧОТИРИ СНІЖИНКИ НА ВОЛОССІ ЗИМИ

Ми кидаємось намальованими
словами Якраз живі створюють
світ Спілкуйтеся Люди...

Сьогодні одна дівчинка
дивилася на мене якось
по своєму І я відчув що життя
не просто Світло рух чи бруд
Я відчув що життя Поезія

Вродлива смерть приходить
щодня ЇЇ хтось зумів задовільнити
і Вона стала життям

Бачив як краплі дощу пестили
її сідниці Я випив би їх але вона
вже далеко Вродлива молода пружна
Жива і мертва Осінь...

30.11.2017. ЧОТИРИ ВОЛОСИНКИ ОСЕНІ

Бачив як Осінь оголила дупцю
 я не зміг поціувати її
моя душа в іншому місці
я в постійному пошуці
Я ЖИВИЙ !

Стояв і вдихав запах Осені
Вона ще тут і диктує
свої правила
 Запах паленого листя
запах дитинства
колись був повсюди
Ми колись його так любили...

Вчора йшов і плакав
Дощик почався небо плакало
разом зі мною
Мабуть це не слабкість я вважаю
це сила Якщо я можу зізнатися

Йшов і побачив в калюжі Сонце
Воно висловлювалось
словами на завтра
Я переступив через нього
Осінь

29.11.2017. ТАЄМНИЦЯ ЧИЄЇСЬ ХОДИ

Я коли випиваю
музону не слухаю
не люблю
Лежу на канапі
і прислухаюся як
в підїзді відчиняються двері
і хтось заходить
Чалапає до гори
і вносить таємницю
 власної ходи...

28.11.2017. ВДАРИТИ КОХАННЯМ

Зіниця її ока рухається
в такт музики
Де музика запитаєте Ви ?
ми її ще не вигадали
Нам треба витримати
удар коханням
чи удар без любові
Тоді музика зазвучить
у кожного в серці...

26.11.2017. нас мало чи забагато?

коли ми виходимо на вулицю
Красуня Зима наближається
 з вбивчими сніжинками на тілі
їх так багато в неї
 А нас так мало
на планеті Земля...

26.11.2017. БРЕХНЯ І ПРАВДА

Брехня і правда
коли вони поруч
прогулюються вуличками
Брехня вродлива соковита
наливна як дороге вино
Правда скромна не помітна
але має набагато більшу
Силу тому її і не люблять
за силу...
Вона може здолати і
перемогти
Більшість людей є слабкими
вони бояться перемоги над
собою...

25.11.2017. НА САМОТІ

Кожен знає як літає його душа
або відчуває але це так важко
втрачати її
Далеко не кожен встигає
попрощатися з нею
а ще важче залишитися
на самоті
Коли вона посміхається там
де ми ніколи не були...

25.11.2017. ТУТ ТАК ВАЖКО ХОДИТИ І ЛІТАТИ

Я сьогодні бачив відбиток
її пальчиків Я побачив
випадково На них обличчя
Галактики Світла
Вона мабуть звідти
я не знаю її імені
а можливо ім'я міняється з роками
але ми будемо пролітати
колись біля Галактики 
І  відчуємо тепло холоду
коли залишемо нашу маленьку
планетку Земля
де так легко і так важко
Ходити і літати...

24.11.2017. МИ ЩЕ НЕ ЗНАЄМО ТАКОГО ЧИСЛА

Для того аби щось знайти
треба щось втратити
Наш підхід до створення
Всесвіту так обертається
Чумацький Шлях
 але ми не знаємо його
швидкості...
Він мовчить і не дає приводів
на роздуми
він так далеко що
показує лише зорі
котрі донесуть своє тепло
через безліч років
ми ще не знаємо такого числа...

21.11.2017. НАВКОЛО ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ

Сьогодні сніжинки згуртувалися
в кулак Вони вдарять кожного
хто образить її величність Зиму
Вона вже їде на зоряному таксі
з боку Чумацького Шляху
Швидкість світла для них ніщо
Ми для них сліпі кошенята
І якщо ми би не знищували
один одного стали би мудрішими
і сильнішими А так поки  Вони
ті що катаються на зоряному таксі
за мільярди парсеків навколо
Чумацького Шляху
Але життя триває моживо і ми
зможемо сказати своє слово
в спільноті Всесвіту...

21.11.2017. БІЛОСНІЖНА ВНУЧКА

Я бачив як багато сніжинок
впали одній красуні на носик
В неї ще не було стільки коханок
Вона посміхнулася і побігла
зустрічати грудень
а Він завжди приводить
білосніжну внучку котра
ніколи не старіє
і завжди хоче
Закидувати нас сніжинками
і можливо більшого бажає
але це таємниця Планетки Земля

19.11.2017. це було вчора, а ми так хочемо відчути завтра...

Рукавичка яку я знайшов
пахне дівчинкою котру
я ніколи не нюхав і не знав
можливо ми  тому зберігаємо
вірність Нами забуту
Наш  спосіб виживання
в час зради...

18.11.2017. ІСТИНА ОЧИЩЕННЯ

Хто створив мене
поселив в мені гріх
який я змиваю бухлом
Це істина очищення
Вона важка і не всім доступна
але так продовжується життя
і ми несемо гріх
до повного залишку
Планети...
І я прошу вибачення
в людей котрі
мене любили
Я повинен змінитися
але чи мені вдасться !?

17.11.2017. Я В ХАТІ ЗНАЙШОВ НАСІНИНУ (сємочку)

Інколи ми зосереджуємось
на дрібницях
І не помічаємо важливого
Коли красуня важливість
посміхається в обличчя
і хоче сказати що
допоможе нам в ході
до звичайного магазину
навіть по горілку
яка так допомагає
і перешкаджає жити
Я сьогодні маю зустрітися
 з красунею важливість
а які в неї циці
чи смачні ?

17.11.2017. ЗЛО - СЛАБКІСТЬ

Я не хочу бути злим
і когось перемагати
Навіть тому що зло
слабкість і забирає
сили Не втрачайте
обличчя довіри
Любіть це сила життя...

16.11.2017. ЗАКОН ПОВАГИ ДО ВСЕСВІТУ

Коли дні валяться з рук
не всі котяться
Більшість помирає на льоту
Інші розбиваються в щент
Закон поваги до Всесвіту
Чому наша дурість
інколи перемагає !?
А так хочеться бути сильним
та мудрим...

15.11.2017. Я НЕ ЗНАЮ !?

Я також не хотів
але змушений бути тут
Кожна літера - сльоза
Кожна сльоза  літера
Я не можу довго говорити
мені треба піти
але я не знаю чи мене чекають ?

05.11.2017. ...а ще я би хотів знати де ховається проміння Листопаду !?

Він ніби спіткнувся і впав 
Сонячні зуби вхопили  його 
мов звірятко маму в хвилини довіри
Тепло і затишно баламкатись
в доброму промінні Осені
Ноги самі нас несуть в бік любові
Тоді коли листопад цілує
своє майже останнє відображення
в небі...

01.11.2017. ЗОРЯНІ КОРОВИ ЛИСТОПАДА

Зоряні корови годують нас
молоком Чумацького шляху
Мені сьогодні вночі розповіли
про все що відбуватиметься
1-го листопада
Прийшовши до них Вони розсміялися
і продовжили пити молоко
Таємниця в Осені
що лежить під ногами
Я попросив молока від зоряних
корів Вони враз замовкли
Єдине що я не второпав
хто такі вони !?
І вперше на небі не побачив
Нічого...

31.10.2017. САМОЗНИЩЕННЯ

Ми щодня відгризаємо від Планети
безліч шматків
Душа черствіє Зуби стають вовчими
Так не повинно бути
але людей не змінити
Вони впевнено йдуть до самознищення
А можливо надія є !?

30.10.2017. Буть нам здорова Осінь кольорова

Не всі люблять таку Осінь
І вона не любить себе такою
Їй також холодно
Виносьте одежу вдягайте її
Сьогодні вона плаче
Завтра мабуть почне пчихати...
А хтось зазирає з неба
нам у вічі але ми бачимо
лише дощ

30.10.2017. ОСІНЬ СЬОГОДНІ БЕЗ ТРУСИКІВ...

Осінь сьогодні без трусиків
Не кремпуйтеся
Вона також хоче любові
Це мабуть її останні дні танцю
Чи можливо останні дні сліз
Нашої забутої Планети...

29.10.2017. В ЇЇ ПАХОЩАХ

Я так хочу щоби Осінь торкнулася мене своїми губами І я розчинився в її пахощах

28.10.2017. Вона сьогодні задоволена...

Осінь гойдається на гілках Як діти на гойдалках Вона сьогодні задоволена її ніщо не турбує Тому дарує нам ще один день тепла...

27.10.2017. Можливо це її останній танець ?

Сьогодні Осінь танцює з дощем Там холодно і можна намочити ноги Можливо це її останній танець Дайте їй відтягнутися по повній...

26. 10 .2017. БІЛЬ ВБИВАЄ МЕНЕ

Я втомився бути собою Я хочу поцьомати Осінь Вона всюди і нігде ЇЇ листя спадає до ніг і біль вбиває мене Веде за собою...

25.10. 2017 ПРОБАЧ МЕНЕ

Ти не відчуваєш мій біль
Моя любов не знає кордонів
вона просто летить
Так починається
і завершується життя
Пробач мене
я ще не долетів
це дуже далеко
Мій біль швидший
за кругообіг  світла
Пробач мене
я  щодня змінюю маски
Лише так я зможу помовчати
з тобою Коли ти мовчиш назавжди...

25.10.2017. ВОНА ТАКОЖ ХОЧЕ ЛЮБОВИ...

Мені Всесвіт дав зрозуміти
що листочок який я знайшов
є моєю душею
Осінь сьогодні без трусиків
Вона любить усіх
Не кремпуйтеся це останні дні
Вона також хоче любови
За межами вбитих розмов

ДЕСЬ ТАМ ЗА МЕЖАМИ ПЛАНЕТИ

(Осіннього Вина Попросила Вона)

Осінь втрачає силу вбиває красу

власного кроку віку чи року

Невже помирає наливна солодка красуня !?

Яблука груші сливи та гливи

Листя спадає до ніг перехожим

невже ми свої Щось можемо

Регочуть чалапають обличчями Жовтня

Люди втискаючи в землю сліди сьогодення

звичайно буденно

Не здогадуючись за бурхливі

розмови Там десь далеко

Туди не літають Лелеки

За межами Райдуг - Веселки

На порошинці Котра більша за нас

Подати Вам квас? Ні

Осіннього вина Попросила вона

 

22.10.2017

20.10.2017. ВОЛОДАРЮЄ СІРІСТЬ

Знаєте чому сьогодні
не було Сонця !?
І ми проштовхувались
 крізь сірі обличчя туману
Хтось образив Царицю - Осінь
 Вона заплющила очі
І Сонячні промені пролетіли
повз планету Земля
Вони летять на блиск її очей
очі і листя - волосся хапають
тепло з проміння немов равлик
росу з ранкових волошок після
виснажливого дня
Осінь заплющила очі
Проміння розгубилось
Час підвис Володарює сірість...

19.10.2017. ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ОСІНЬ

Сонячні кульки стрибають осіннім
листям
Вона сходить невидимими сходинами
небес
Вона обіцяла що повернеться
Завтра я торкатимусь наливних перс
Дозрілим солодким яблоком соку
Слинка скрапує з губ Нівроку
Лише після обіймів  поцілунку
запитати я зможу
Якщо моє слово стане квітами  листям
Осіннім намистом
На якій з багатьох далеких планет
ЇЇ величності  палкіше цілують
пальчики - листя !?


Сонячні кульки забавляються
осінніми літачками Жовтня
На Землю до неба...

18.10.2017. НА САМОТІ...

Важко впоратись з цим світом
на самоті
По іншому не можливо
Самотність моя перемога
Моя поразка
Мій біль моє свято
Тому світ і долає мене
Забираючи щороку не помітно
молодість духу
Кидаючи в обличчя
Маску старості...

17.10.2017. ДАЛІ ЙТИ... ДАЛІ ЙТИ...ДАЛІ ЙТИ...

Кажуть завтра небо відкриє
 дорогу нам
До свого серця Ось неба душа
Але й ми повинні бути
щирі до нього
йти правдиво не поспіша
Дорогою волі не згубити себе
Ми  повинні себе віднайти
Лише після пошуку
власної долі
 Не втопленій в часі
Далі йти Далі йти
Далі нам йти...

13.10.2017. Сьогодні Осінь Моя Коханка

Сьогодні Осінь Моя Коханка
Я буду пестити її яблука -перса
І зазирати під листя- спідничку

Дош посміхається сором'язливо відвертається...

12.10.2017. ВБИТИ СЕБЕ...

Вбити себе не так просто
Говорив мені один дивак
Після того як я налив йому
Особисто я не пробував
В мені ще так багато  віршів
Вони просяться на світ на волю
Вони хочуть жити -дихати
Разом з людьми Котрим потрібні
Я не можу помирати з ними
це злочин проти поезії
Я  колись помру один...

11.10.2017. Вдивляючись у Лиця

Колючі зубаті троянди
яких ти не любиш
з краплинами крові
на пальцях  долонях планети
торкаються тіла чи долі
Забуті  волошки не пахнуть
їх сльози спадають з пелюсток
вони помирають самотні
хоч би ти лусни
хто ж вона Осінь насправді
цариця - красуня чи вбивця ?
я йшов через місто по листю
вдивляючись в лиця...

06.10.2017. ЗНЕНАЦЬКА

Наша душа попіл
Наше тіло душа
Я дивлюся на стрілки годинника
Вони плазують
равликами з крилами
Ми також можемо стояти вічно
біля зачинених дверей
а потім зненацька
продовжити стояти далі...

05.10.2017. Новонароджене Дитя в День Сонця

Я не знаю чи зміг би бути
її язиками  полум'я
котрі облизують лабіринти
вбивчого оргазму
 осіннього листя любові
тоді коли вона розчісує
власне волосся
і виходить на світло з посмішкою
новонародженим дитям
відкритих долонь Сонця

26.09.2017. Я В СОБІ ОСІНЬ НОШУ

Ворони сумних розмов
Дерева голої мовчанки
Листопад не вміє просити
Він роздягає гілки зелені

Бруківка брудних коліс
Калюжі вуличних кілець
За шибкою дощами сліз
Ми вже не осінь не зима
Початок і кінець

На осінніх гілках спить червоне Сонце
На осінніх гілках спить холодне Сонце
Я в собі осінь ношу
Я більшого не прошу

Туди драбиною невидимості
Зникають Вересень Жовтень
Я розтискаю кулак
Журливий спів тілом крадеться
Листопад могутній 
Проситься в гості Це знак

21.09.2017. Наповнювати Всесвіт Новою Любов'ю

Сьогодні проходив через дитячу площадку
одна мама годувала хлопчика рочків 2-3-х
Він мене як побачив почав посміхатися
гойдатися в калясочці, я йому також відповів
посмішкою і помахом руки.
Хлопчик Я і Мама в цей момент створили
щось нове щось вагоме 
Я відчув радість, тепло, навіть щастя
Як мало людині потрібно для щастя
Як мало людині потрібно для себе
Дуже багато зайвого носимо в собі
носимо, тягарем, разом з собою...
І це зайве, втягує нас у землю
На малесенькому клаптику планети, народилася
гармонія нового життя від чесної щирої посмішки
Як насінина, котрій тепер рости, рости, РОСТИ...
І наповнювати Всесвіт новою любов'ю... !!!

20.09.2017. ЗВІДКИ ДОЩ ЧЕРПАЄ СИЛИ ?

Звідки дощ черпає сили ?
Осінь його матір
Багряно - крила
Вигодовує грудьми природи
але Спочатку роди

08.09.2017. ЦЕ ПРОСТО БУЛО ВЧОРА

Я не знаю чи терпіння ситим буває !?

Треба мабуть запитати тоді
коли посміхаються веселі волошки
А вони посміхаються  Знаю
Я вчора  почув її голос
Та що Людина потрошки
а в більшості Квітка
І мій дім зупинився  під сяйвом
Я наповнив  сяйвом кишені
і йду...  Воно  зникає  відлітає втікає
але допоки  серце в кишенях щось хоче
і клекоче  У грудях майбутнє
Я йду Мене не спинити
перешкоди !? Пльовок на бруківку
Я біжу Мене не дражнити
В мене попереду сяйво...

Я знаю Терпіння ситим буває !!!

06.09.2017. ЛЮБОВ

Любов не має віку
і місця проживання
Вона жевріє плаче і кричить
Вогонь любові Підтримувати
Нам  плекати  Завжди чекати
До поки ще Жива вона не спить
Відкрити душу Руку  їй подати
Не відштовхнути нищити
Чи насміхатися вбивати
Нехай живе Нас спалює живцем
Але Горить !!!

31.08.2017. ОСІНЬ - ЄДИНА ВІРНА КОХАНКА

Там далеко на серпневих
   шпильках літа
Багряного волосся Осінь
   до нас наближається
Мої  Вересня кроки
   помножені  вітром
Осінчику промов слово 
   я у всьому зізнаюся
Сплячого листя на руки
    мені поклади
 І я  в сльози  твої закохаюся

Ти вже тут Ти вже поруч
Твій подих вібрує на моїх губах
На долонях у мене виямки смутку
Твої діти дозрівші танцюють в полях

Ти вже тут Ти вже поруч...

23.08.2017. ЛЮБОВ І ВОДА

Любов не вода
 не стікає крізь пальці
 як губи  Спогади
в житі
Любов не вода не нап'єшся
 хоч скільки б в тебе не влити

Любов не вода
і не мир не війна
З ким крокує вона це Любов чи Земля !?
Хто турбує її це вода чи труна !?

Я підношу обличчя
Я рахую зірки
Ліхтарі це планет
чи це наші кістки

Кістки   втомились
 світити заховались в мені
Я любов я вода я мир я війна
Я людина в пітьмі...
 

20.08.2017. ДУША

Душа
а що воно таке !?
Десь в тілі заболіло
і млоїть
Ой тихо ша
це прокидається
загадкова і невидима
Душа

18.08.2017. ВОДОСПАД В МЕНІ

Я стояв на краєчку пелюстки
Я дивився на сідниці трави
Водоспад  в мені ой зараз лусну
Розплакатись чи просто піти...!?

17.08.2017. СКЛО РІЖЕ ВУХО, СКЛО ДАЄ ЗРОЗУМІТИ...

Коли люди не розуміють
м'яких слів
До слів треба докидувати
бите скло

11.08.2017. Я БАЧИВ ЇЇ

Я бачив її Вона ходила
по краєчку вогню
Інколи він відкриває пащеку
і ми губимося в квітах
суперечловості Хто сьогодні
повинен вибухнути
новим життям в очах смерті !?

05.08.2017. Я БИ ЗІЙШОВ З ЗЕМЛІ...

Я би зійшов з Землі
і пішов собі далі
але Планета не ноги
Літак чи метро
Не спиняється ніколи 
В колі зірок
А так хочеться зробити
Власний новий
чи кимось продуманий крок
За межі...

30.07.2017. НАВВИПЕРЕДКИ...

Я так люблю і ненавиджу
багатьох людей що дістав
би їм зірку з неба

( не робитиму із душі списа помсти
моя любов росте і розквітає
а ненависть старіє помирає...)

Хтось би насолодився теплом
та світлом
Хтось би перетворився
на попіл у ямі

Прикро але зорі виходять
на прогулянку лише вночі
Стрибаючи наввипередки
на конях Всесвіту
Мені ж вночі  треба спати і тримати
за руки власний чудернацький сон

16.07.2017. ХИТРУНКА ЗАВТРА

Завтра до кожного
приходить по різному
а до когось не приходить
ніколи
Завтра вона ще та хитрунка
зсилаючись на те
що не кожному Завтра потрібно
Хтось назавжди залишиться в сьогодні
Так буде краще для нього для них
залишених назавжди в сьогодні
Шепнула мені на вушко хитрунка Завтра

14.07.2017. Я БАЧИВ

Я бачив кольорові сни
На ранок вони штовхали мене
В чорно-білу дійсність
Так новий день віддячився
за зламані крила...

11.07.2017. ТРОШКИ ГУМОРУ...P/ F/ D. S. O. T. Moon

   В неї трикутна дупа
я дивився і довго думав
Вона стала рибкою
(ну гейби раком)
я торкнувся і так не придумав
чому трикутник на
Зворотньому боці Місяця
групи яку всі знають
Невже в 73-му
в її дупу Вони тупо всі закохались ?
і розмістили на обкладинці
конверті  і  яблочко вінілу
трикутно відверто
 золоту платинову
І маленьким кольором білу...

11.07.2017. ЩОЙНО НАРОДИЛАСЯ

В кожної людини в голові
свій Всесвіт інколи вони
повторюються але в більшості
оригінальні слабкі і не захищені
або тверді мов скала якою
стікає вода НА КРАЄЧОК
ПАЛЬЧИКІВ ДИТИНКИ
а якщо зійтися 10, 20, голів до купи
від удару Ми зможемо відчути
подих Чумацького шляху
або Галактики котра щойно народилася
і плаче немовлям від того
що її РОЗБУДИЛИ

10.07.2017. СЛІПІ КОШЕНЯТА

Все закінчується тоді
коли починається десь
в іншому місці
але ми не можемо встигнути
добігти
аби потрапити на початок кінця
ми просто не знаємо
напрямку руху
Ми звичайні сліпі кошенята
Величезний як гора Т.рекс
думав що все в його очах
а насправді був майже сліпим
і ловив на рух якого майже
не має...

09.07.2017 ДЯКУЮ

...це наші крила наша доброта
 і коли ми їх розправляємо
 життя примушує співати пісню волі
забуту Всесвітом мільярди років тому
Підійди і подай руку і тобі скажуть дякую
Дякую це НАБАГАТО більше а ніж вкрасти
як казав Буратіно ( мілліон тисяч до неба)
Ти зайдеш а як вийти
Вихід перекрито
Там твій зашморг...

08.07.2017. вся музика ніколи не буває всією

Вся музика під ногами
лише треба влучно наступати
і вона зазвучить
поштовхом
в нове життя
а від розміру твоїх мештів
ми почуємо яка нота тебе турбує
чи заводить...

07.07.2017. всі...

Всі твої недоліки
такі досконалі вразливі
 і вродливі вони переповнюють
мене і я забуваю хто ти є !?
Це допомагає мені вийти
на вулицю
і пройтися під дощем
без парасольки...

06.07.2017. МИ БОРЕМОСЯ ЩОДНЯ

Ми боремося щодня зі смертю
і приходить день коли
вона перемагає
але виявляється що ми сильніші
Ми боремося щодня
а вона перемагає лише один раз
але цей один раз і є
поцілунок її

05.07.2017. ДОБРЕ ЙОМУ

Я йшов позаду неї
її сідниці цілував вітер
жодна картина не зможе
довести чи омріяти Це поезія буття
Вони рухалися в такт спеки
І не видимо кохалися з ним
Вітер і сідниці
просто на вулиці І ніхто
не помітив
Добре йому він не помітний
може стрибнути під будь яку
спідничку і полетіти далі
але ми видимі а нас ніхто
не чує і не бачить....

02.07.2017. ВОНИ КОХАНЦІ

Я годував грім з долонь
в мене були в кишені бублики
Тому він мене не вбив
а примусив йти за собою
інших людей
Хоча вони розпланували
свій день зовсім по іншому
тут не можливо сперечатися
Смерть і грім
Вони коханці
Я бачив їхню любов...

01.07.2017. Я БАЧИВ ЙОГО

Я вчора бачив його
Він притримував
в долонях блискавку
в Землю
але не всі є листочками
що дають подих
деякі повинні відійти
їх там зачекались
просто ми цього
не розуміємо до повного
розгортання чи обмеження
Підійди ти відчуєш моє тепло
або холод чи спеку
з блискавкою в долонях
з краплями на зіницях
сьогодні дощик...

29.06.2017. ВІН ДИХАЄ

Я сидів дивисвся і думав
чому цей листочок
примушує мене дружити
з краплинами дощу
Вони веселі і нагі

Я бачу ти зараз посміхаєшся

Перечитай останню книжку
там відповідь на всі твої
запитання...
З листочка впала крапля
 від втомленого джерела
Листочок дихає
Я не знаю хто сьогодні переможець
але він дихає...

27.06.2017. вони...

вони прилетіли
з далекого далека
і запитали чому наша
Планета постійно мовчить
Вона просто п'ята від
обертів Сонця
Черга триває...

24.06.2017. ПОБІГЛИ ЗІ МНОЮ !?

Я надто швидко побіг
і зачепився  за літню Літню
(поважну вродливу з морщинами
навколо життя ) гілку
Впав і викотився зі сну
в глину з якої  колись мене
хотіли зліпити але забули
Тому я тут
Я знаю місце де ніколи
не народжується війна
в наших долонях
Побігли зі мно
Нехай ми першими зробимо крок
до неї Котра сидить
і насододжується
Кавою по Львівськи
Львів'янка кава
Побігли зі мною...

22.06.2017. НА ГАЛЯВИНІ ПОЗАДУ СОНЦЯ

Він - Бог
Воно - життя
Вона - смерть
А ми завжди дітьми
біжимо кудись

Кожен наш зблиск очей
Народжує нову зірку
На галявині що позаду Сонця
Вона - життя
Він - Бог
А ми...

16.06.2017. ЯК !?

Через колись створені ми
і біль проходить крізь нас
Той хто вміє плакати
Він не жаліється ніколи
Сьогодні прочитав на мушлі
Галактичного равлика
Цікаво скільки йому років
і як віддячитись за мудрість
своїм крокам у ніщо !?

15.06.17. Я сам Нічого не Розумію але знаю Вони мене чекають

 і тоді коли смерть
стає часткою нічого
Наші обличя впиваються
в її життя
Так рухається те
про що ми говоримо
але не розуміємо
звичайних слів
безконечності...
Наш дім за межами
сприйняття...

14.06.2017. Це Історія Добра ( будьте добрішими)

Давайте не чіплятися
за це життя 
Я щойно звідти
Спіраль сонного равлика
Нас там чекають зі смаколиками
Або кому що до душі
Ми всі колись присядемо
і пип'ємо вина
але нас не буде так багато
щоби присісти І розпізнати
чорнобілі чи розмальовані
обличчя Ми всі заховані в мушлі
Життя кохає і співає
але я скинув зі себе все
навіть того чого не знав
і плазую равликом
Він рухається зі швидкістю світла
і співає мені на вушко
Ноту у вічність

13.06.2017 Вибрики Примхливого Равлика

Він також буває правим
Він просто має рацію
Щойно випав веселиий дощик
Він вийшов  посміхається
І ловить наші голоси
Без натяку на щось
Тому що просто
Має рацію в ріжках
А ти задумався
Ким сьогодні був Ти !?

05.06.2017. ПОД. НЕЗВ. РАВ. 5 (СВЯТО РАВЛИКА)

Нарешті дощик
люди намагаються
забігти в хатинки
А равлики навпаки
Насолодитися краплями
Напитися Впитися 
Кожному своє
Не варто хвилюватися
чи плювати в обійми Землі
Ми не знаємо нічого про
закручення Галактик
і про подібність мушлі Равлика
Забудь  Виблюй із себе
бажання знати  Не знання як стимул поваги
Сьогодні равлики збираються
 Аби вирішити
коли буде свято чи день  равлика !?
Приходи і ти Якщо любиш дощ...
Правда ніхто не знає куди
пусте Ти просто бери й приходи... !?

04.06.2017. Подорож Незвичного Равлика 4 (На Губах Вітру)

Сьогодні буде спекотно
Він навчився мріяти
Подорожувати
В мушлі загорнутим у небо
Його мрії пелюстки квітів
На губах вітру
Його подорож Промінь
що котиться позаду
наздоганяючи...

01.06.2017. Подорож незвичного равлика 3 (Сни Спеки)

Ми можемо потягнутися
 в ліжку чи на канапі
коли вилуплюємось зі сну
Равлику треба викотитись з мушлі
... потягнувся Вдихнув у себе
задуми нового дня і...
Періщив пустун забіяка промінь
з близьнюками промінцями
 Боляче тлумнув равлика
в ріжко-око спекою
Равлик скривився та й ще пригадав
 Сьогодні перше червня !
(він втішився але металева горяч
перетнула вихід в літо)
Знову пірнув у хатинку
додивлятися сни спеки про дощ...

30.05.2017. ПОДОРОЖ НЕЗВИЧНОГО РАВЛИКА 2

О! Он де він наш галасливий равлик
Він п'є росу Він снідає пелюстками
троянди
Мені закортіло в нього щось запитати
щось взнати
Жодних розмов Він п'є росу
снідає пелюстками троянди...

29.05.2017. ПОДОРОЖ НЕЗВИЧНОГО РАВЛИКА

Коли дощик настрибався
мушлею равлика
Перший промінчик пошкробав
хатинку і попросився заховатись
за ріжки
(від Сонця до Равлика ого го скільки...!?)
Равлик визирнув Він закоханий
і в дощик І Сонце Здіймає його
на вершину веселки
Сонце - давній друзяка
(він ж не звичним є Мій знайомий равлик)
... визирнув посміхнувся і його подорож
 почалася...

25.05.2017. ПРАВО НА ЛЮБОВ

Кожна секунда
Любов Ненависть чи Байдужість
Вибрати легко
Спробуй втримати в серці
Доведи що ти дужий
Я отримав право на вбивство
Де його перекувати на любов ?
Тинятися світом в пошуках світла
Знову і знов...

22.05.2017. МУЗА ПЛАТОНІЧНИХ СПОЛУК

Хто вона музика дівчина квітка !?
стан як віола Очі планети без воєн
Волосся - комети що на нічліг відлітають
Закохані в сонце  Наблизитись - Смерть
Дивні обставини але  сідниці її
бачив частіше а ніж обличчя
Я не хочу бути сідалом  її ровера
трусиками   Туалетним папером
ковдрою чи простирадлом
Мені потрібно дещо більше
Ванною Бути не проти
тримати в теплих обіймах щоднини
Чому вона постійно в мені
В серці в душі в голові Ковзає тілом
 І враз зникає...
Тоді стає так добре і вільно
Ланцюги спадають з крил і ти летиш
пір'ячком волі пір'ям весни
байдуже куди Просто летиш
Хоч  в пащеку  драконові пекла
Враз вона  повертається
не відомо звідки І знову в мені
і навіть в  яйцеклітинах
сидить біля члена 
 Пошепки чи крикливим оргазмом
вилітає на зовню без попереджень
Я видрочу вимастурбую її
із себе... Якщо відверто
мені до вподоби що вона
подорожує в мені Болем наснаги
Муза платонічних сполук
Я відчуваю любов
Я можу писати Я все ще живу...

19.05.2017. АХ... КРАСУНЯ СМЕРТЬ

Ах... красуня смерть Поглядом знищить
Вбивством відродить
Знову апетитними ніжками
на полювання Не в ліжко
цокати каблучками бруківкою ночі
Причепурена струнка вродлива
байдуже що на вулиці злива
З добрими очима як життя без бою
з тобою чи просто в любові
З пухкими солодкими губками -
 -  Вулкани оргазму цілунок
її подарунок

Вії -  кольору ночі Кохання до схочу
з краплями сміху мов зорі прозорі
Ось вона смерть личко біленьке
як вічність важка та легенька
а не страшна бабуська з косою
що сопе Ледь біжить за тобою
Вона не повія вчилася добре і роботу
отримала відповідальну
дзеркальну

 Смерть  нас рятує від чогось
страшного земного крихкого
Прийде час  Всіх забере
Що нас тримає тут на Землі
страх перед смертю !?
Чвалаємо всі як в імлі
Хто вже пішов з красунею
магічні очі дівочі
Назавжди позбавлені
 Краху Болю та Страху

16.05.2017. ВІРИТИ

Вірити !!???, а хоч би навіть в ЗЕЛЕНИЙ ЛИСТОЧОК за вікном, він також потребує УВАГИ, він також прагне ЛЮБОВИ...

12.05.2017. ПАН ДОЩ

...наприклад ось він Дощ
падає падає падає
він не окремі краплини
він кругообіг  суцільного духу
 Сьогодні на роботі Пан дощ
Можливо він має якесь ім'я
я цього не знаю Він працює мовчки
Хто він !? Пан дощ і пан дощ
Звичайно йому би хотілося
сидіти на небі в обіймах Сонця
і талапати ногами в небесних ріках
але сьогодні його черга
зміна (якщо хочете)
поливати легені Планети
та й нас двоногих заодно
Люди також падають падають
в очах на землю але чомусь
не вважають що це їх  робота !?

10.05.2017. ЗІРКОВИЙ ДЕНЬ

Щойно відірвана з неба зірка
запалила мої долоні
Сьогодні небо осліпне
на одне око
Попіл небесного крила вкриє
брудні ями моєї крихкої ходи
Сестрою втомленої зірки
приляже  на руках
Світанок чи ранок
Дайте йому ще декілька хвилин
додрімати Набратися сил
Попереду новий важкий
усміхнений чи у сльозах
Зірковий день...

07.05.2017. ...ІЗ КІЛЕЦЬ НА ВОДІ ЧИ КРОВІ

Лише твої волосини
Головного  краю безодні
мають силу створити мішень
із кілець на воді чи  крові
в моїй голові проникненням
Мій один без права подих Війна
Стріляй очима голосом тілом
твої кулі вино гнилих фруктів
Стріляй Я давно наповнив свою чашу
моя мішень розтеклася світами
Стріляй Ти не влучиш
Мене просто немає
Я заплутався в кільцях води та крові
Моя хода стає важким каменем
З кожним днем не встигатиму
все більше і більше
Байдуже  Мені нікуди поспішати...
Я сьогодні шукав себе уві сні
не зміг знайти і засміявся
маю ще так багато часу
для пошуку !?

06.05.2017. НОВИЙ ДЕНЬ

...ще один день скинув мене
з плечей
я не зламався не розбився
і вже добре
цікаво наступний
подасть мені руку чи дасть
влучно під дих !?

05.05.2017. НІХТО СИВИНИ НЕ ПРОСИТЬ

За плечима на хребті у когось
ніжиться безліч Галактик
Вони ковзають вгору і вниз
їм байдуже  наш  володар час

Марно витрачений час !?
 що воно таке Цей загадковий час
скільки його куди і звідки
і чому на марно витрачений !?

Якщо у кожного призначення
витрачати його так як  і витрачає
Час безмежний І ми в ньому
лише набираємо різних форм

Якщо мені його забракне на Землі
я купатимусь на інших планетах
в запашних свіжих хвилях безмежжя
А поки що ми чвалаємо слідом
за спадом годин у старість
В провалля часу

(Час помер  Вимір Земні коси
 Ніхто сивини не просить)

04.05.2017. КУДИ ПОДІЛОСЯ !?

Я спалив фотографію яка мені
набридла але була
 часткою історії
Постояв і вхопив  думку за хвоста
що не можу пригадати
одне Єдине обличчя
з минулого...
Куди воно поділося
Обличчя з минулого !?

27.04.2017. Я ПЛАКАВ...

Мені наснилося сьогодні
 що я плакав
Дивно за багато років
блукання Планетою
відчув щось нове
щось вперше
Раніше ніколи не плакав уві сні
Я дуже захотів прокинутись
Подивився на долоню
а там напис...
Тобі ще не час Спи

25.04.2017. Ми Зрозуміємо Колись Все Що Він Хоче Нам Сказати

Ось він волохатий вітрисько
когось закидує піщинками
когось штовхає до переду
Комусь змією під спідничку
Кому і до грудей хотілось би
 дістатись
 у волошковому волоссі
загубитись замотатись
Можливо у нього така мова
 він просто погомоніти
з нами хоче
Весна ж надворі
щось  розговорився він сьогодні...
мабуть притихне блище ночі
Сп'янів напевно від тепла
Говори вітрисько
вже весна
Ми зрозуміємо колись
все Що ти хочеш нам  сказати...

20.04.2017. так завжди

Так завжди буває
спочатку ніби знаєш
а потім виявляється нічого не знаєш
Вона заразила мене знаннями
а чи довго мені хворіти
чи так і помру не виліковним !?

18.04.2017. А ЗНАЄТЕ ЧОМУ !?

А знаєте чому більшість людей
є непривітливі  насупливі злі є !?
Вони носять маску Під маскою
обличчя пітніє покривається
болючками
Кактуси долі Щічки стискають
до болю до крові
Луплять по них колючками танцю
що регочуть і ще хочуть
але так треба 
Зняти не можуть маску улюблену
вічну Вона їх потреба
їх поводир якщо хочете їх командир
Під нею просто Порожнеча сліпа
Там обличчя ніколи не було
Вродлива пустка німа
Просто під маскою Ми вже всі були
постояли покурили пішли і забули
 Там нікого нема...

14.04.2017. ДУМКИ

Думки звалились з голови на сраку
Той хто думає головою в сраці
а хто сракою в голові...

28.03.2017. ЛЕГЕНІ ГАЛАКТИК або В Чому Сенс Нашого Життя !?

Доки крапля весняна
звільнившись від носика бруньки
летить до Землі
дві чи три секунди
Десь далеко на планетах чужих
помирають світи і знову
народженими виходять під їх
Сонце Зірку
Звичайні легені Галактик
Ми наввипередки в щоденній гонитві
за чимось і здогадатись не можемо
наш рух це їх кисень
Наші світлі позитивні думки
Їх чистий без домішок кисень
Вони дихають нами
безкрайні Галактики Волі
на повні груди Всесвіту...

27.03.2017. 11 ГРАДУСІВ ТЕПЛА

О шостій ранку до Львова
завітав 1 градус тепла
можливо не всі вулиці
потішив 1 градус !?
О шостій вечора має прийти
11-ть градусів
Цікаво як це буде...
прийде 1 із написом на якійсь
частині одежі 11 чи їх справді
буде 11-ть градусів ?
хоча чим більше прийде
тим тепліше буде нам
чи як !?
Коли вони проходитимуть
коло Вас Градуси порахуйте їх
 їх справді буде 11 чи 1
за всіх віддуватиметься !?
але ж один прийшов о 6-ій ранку
не побоявся 1-шим
розпочати гріти місто зранку...

23.03.2017. Чужий День Чомусь До Болю є Рідним

Ми щодня поїдаємо день
пожираємо вбиваємо його
З лезом під горлянкою
в обнімку з ним йдемо кудись !?
наздоганяючи посмішку смерті
лезом біля вен
Щодня біжимо до краю
свідомості буття
але чомусь  кожному цей шлях
 до болю є рідним...

14.03.2017. Цівка Чиєїсь Крові

Цівка чиєїсь крові
на мертву бруківку і Землю живу в обійми
Я ніколи не знав хто я і звідки
Вчорашній хвалько вихвалявся
що бачив чує і знає
Коли я таких зустрічаю мене не має
Я на ковзанах долі долаю цівку земної крові
Мого вчорашнього спогаду про завтра...

07.03.2017. Звідки я це Знаю !?

...я так хочу її обняти, але не можу
тому що ми дві різні далекі планети
і між нами мільярди парсеків
і доки ми наближатимемось один до одного
згоримо і народимось сотні мільйони разів
Звідки я це знаю !?
Прочитав на хвості комети
що помирати летіла...

07.03.2017. ТЕПЕР Я ЗНАЮ...

Тепер я знаю що значить
розбите серце...
Від твого не поцілунку
не обіймів не бачень не слів...
Від твоєї уваги воно
 розквітло би кольорами весни
чи можливо осені !?
і легко  втрималось на одному пальчику
на краю безодні
Мій не здійснений політ
Моє втомлене серце
таке вже було  колись давно придавно
 коли твій голос
лише зароджувався десь там
в череві Всесвіту
аби кинути його на призволяще
на самотній планеті Земля
Мій особистий тягар
моя знахідка чи втрата !?
і в цьому ніхто не винен
звичайне не порозуміння серед Галактик
Тепер я знаю...
через декілька десятків років
мені простягнуть руку
і тоді мені вже не буде боляче
Ніколи...

27.02.2017. СИЛА СТРИБКА ЗВУКУ

Кожен звук котрий є язиком-пелюстком
вилітає із моєї горлянки
Білим голубом чи Вороном ночі
Спадає присідає у закутках вітру
Він дрімає у невагомості
Чорнобілий звук в очікуванні кольорового дощу
Я знову переповнив легені співом зірок
Відчуваю як звук наливається силою стрибка
На чужий далекий Безмовний язик

22.02.2017. МУЗИКА

Музика як вона рухається
Де живиться водою і як б'ється її серце
Під які акорди розплющить очі всесвітньої легкості
Якими нотами сьогодні чесатиме волосся
На якому заспіві оголить груди  солодкавості
Приспів вітру допоможе звільнитись від  дня
А голос чи тіло порівняння немає такого стрункого
Летіти кохатись поруч із думкою
І торкатися людей на планеті Земля

Ловіть не нехтуйте музичним багатством
Далекі планети її вродливу чекають
З вінком п'янких квітів волосся
Одягти музику далеким світам Бог Нот доручив
Галактикам посмішок Їм довелося
Від пальчиків ніг до  квітів душі
З кольорами веселки я дарую букет
За те що музика Дихає знає Лунає
Краплина її  Живе й на Землі

20.02.2017. КУПИВ ПЛЯШКУ ГРОМУ...

Купив пляшку грому
не рому а грому
Випив почав гриміти
кричати пердіти
Як не виспана п'яна гроза
вночі по вікнах гіляччям
товче і маячить
Як п'яний бицюра рогами
до стіни до мура
Краще  купив би
пляшку рому
Випив  і почав знову
гриміти кричати пердіти
Один ріг чи мешт як пити
після грому чи рому
хочеться бути крутим
вулканом землетрусом
бидлом сміливцем боягузом
Апокаліпсисом грозою
і в закутках п'яної душі
Згубити себе на дні І воювати
із самим собою...

13.02.2017. ХТО МЕНЕ ВИГНАВ !?

Сьогодні вночі мене розбудив сон
Я стрибав і сміявся на пелюстках весни
Як осінній дощ  на листках старості
Як пір'ячко в пухнастій подушці задухи
Як ми живемо Чи так як вміємо
Чи як запрограмовано нас
Можливо це одне і теж
Хто керує нами з середини чи з гори?
Він вчора мені сказав Так не міг би жити
В кожного своя колискова
Народження Дороги та Смерті
А сьогодні вночі мене знову розбудив сон
Я прокинувся і довго розглядав стелю
В повній темряві на яву
Хто ж  мене вигнав з кольорового сну !?

10.02.2017. НА СВЯТІЙ САМОТІ

Інколи ми  хочемо знайти  місце
Де знімають ангельські крильця
І зодягаються в одіж ріжок
Чуже і наше
Перезарядитись перевтілитись
На мить  на подих
    скинути тягар буття
Видихнути очиститись
І знову зануритись в пекельний
  світ чистоти та  бруду
Світ крил Ангела і хвосто рогів
Затупитись на декілька спадів
Відпочити від себе самого
Найбільша втома Втома від себе
Зупинитись Затупитись
  і знову  підійматись спочатку
Залишатись впевненому у собі
Щодня На святій самоті...

08.02.2017. ЦЕ ТВІЙ ДОЗВІЛ...

Хіба вони поступ ?
Пухкі  клаптики живої крові
що вирвалась із перекинутого тіла
Наші руки липкі від стиску чужого обличчя
Блюємо народженням кохаємось смертю
Наздоганяємо плач планети
що пролітає біля вуха Землі
поранена правдивим словом Бога
Хіба вони поступ ?
Збирачі недопалків долі
Невже ви не чуєте тиші навколо ?
Людство ще не вміє говорити співати
кричати мовчати
Ми зможемо далі рухатися  в бік
правди- вроди
від улесливої сексі- брехні ?
Де воно майбутнє ?
Зась за минуле сховатись
Виліплюй власне обличчя
це твій дозвіл відчиняти
будь які двері в межах Галактики

07.02.2017. МЕЖА

Ми всі перейдемо межу
   що розділяє життя та смерть
Хто раніше Хто довше борсатиметься
Деяким надто холодно на Землі
  вони вкриваються вінками
   передчасно
Можливо це саме їх зашморг
   лезо чи куля або інша дія
   самозалишення планети
Самоспалення єства
Можливо !?
Щасливим є той хто вчасно
   перестрибує межу
Хто вчасно помирає
  

05.02.2017. ЯКЩО

Якщо в людині живе душа
Частка Бога
Тоді після смерті
Все тільки починається...

04.02.2017. НАШІ КРОКИ

Ми штовхаємо планету ногами
Вона рухається і створює
Кисень для всесвіту Він дихає
Він дихає і теплим подихом
Просить Землю не спинятись
Щоби ми могли зустрічатися
Говорити Мовчати Терпіти
Виходить  ми маленькі всі тут
Аби Всесвіт почув наші кроки ?

01.02.2017. З ПОСМІШКОЮ і в НЕБИЛИЦЯХ...

Веселка кольорова корона
  зігнулась над містом
Ти можеш її одягти
  чи на неї присісти
Веселка кольорова корона
  на маківці  в сідницях
Чому б не почати перший день
  лютого З посмішкою
  і в небилицях...!?

31.01.2017. ЧАС 19 (планетка Земля)

Коли ми не втримуємо час
Зневажаємо його і не любимо
Він спадає спаленим пір'ям
Чи вогняним листям
До наших ніг під час бігу
Він зникає і ми не можемо
Сказати слова любові
Тим кого відчуваємо у серці
І кого гойдаємо на крилах душі
І тим хто і є Для нас часом
Свіжої роси на віях Пухнастої
Кульбаби під час відпочинку
В обійми На планетці Земля

27.01.2017. ЧАС 18 (БРЕХНЯ)

Брехня, звичайний камінь, мовчанка, планети людей
Кінець довіри, лицеміри любові, на місяць, на два, чи на день
Брешіть не брешіть, вислови просто, ми любимо чекати від них
Любов чи повагу, брехливі слова , штовхають нас, до чужих...

24.01.2017. ЧАС 17 (в череві планети...)

В череві планети народжується час
Він не слово  не пісня і не крик
Мовчки оберігає нас
В череві планети народжуємось ми
І лише час  Як зможе  полюбити
Зробить нас людьми...

13.01.2017. ЧАС 16 (ДЯКУЮ)

Коли ми говоримо дякую
втрачаємо час чи навпаки ?
Думається що навпаки
примножуємо
Дякую звичайне слово
а Так багато в собі несе
так багато в собі приховує
Дуже важливо коли хтось тобі
 говорить дякую
Ми отримуємо плату
котра не вимірюється
жодними грошима
І кожне вимовлене дякую
 має свою
життєву ціну і вагу
Тоді час посміхається до нас
і промовляє дякую Він також живий
Дякуємо тобі часе
що ми є І живемо в тобі...

13.01.2017. В НЕЇ В ГОЛОВІ...

 В неї в голові застрягло і пульсує
   слово ненавиджу
Хтось їй сказав десь вона почула
    огидне слово котре заплуталось
    у мізках
Застрягло Скалкою Кулею
Холодом Трояндою
Вродлива смерть на битому склі
   босоніж танцює танець народження
Застрягло життям і співає пісню смерті
Вирвати негайно нікчемне негативне слово
   доки його коріння не заполонили голову
   доки гілки не пустили листочки
Вирвати немов язик в який закручено
    слово образи
Реготати під гуркіт під шепіт слова
   що помирає
Виблювати його величність
   слово перед яким все більше і більше
   зачиняється сердець
Забути і не згадувати ніколи слово ненавиджу
На його місце посадити і плекати
   нове інше позитивне слово
Нехай розквітає всіма кольорами Всесвіту
   чи просто волошками звичайне
добре слово Люблю !

07.01. 2017. ЧАС 15 (і все решта)

Час акробат Час змія
І все решта на нашій планеті
Під владою часу
Він постійно у русі
Стрибає сичить
І решта всі звуки на нашій планеті
Під владою часу
Не регоче не плаче не спить
Цокає стрілками в безодню кому
Кому білими крильми до злету

06.01.2017. ЧАС 14 (СІК)

Хто мисливець
Кавун Томатний сік  Вона
   чи галявини безмовних планет
   у часі ?
Він занурився у роздуми
   присівши на стиглого кавуна
 Хто !?
Склянище томатного соку
   стоїть поруч дрімає
Чому вона так далеко Інколи тут
    простягнути пальці
    і волосинки лоскочуть вогником вже
На справді   на галявинах інших галактик
   сміється стрибає
   і  не навидить томатний сік
   а інший Сік спілкування
   під часом... ?

05.01.2017 ЧАС 13 (ВБИТИ СТІНУ У СОБІ)

Що там в кінці стіни !?
Як  пройти з ким пройти ?
Інколи не стає років-часу
   аби здолати стіну
Йти зазирати угору
Торкатися кістлявими руками
 Пістрявого монстра
   величезних зубів Чорної
   безконечної зору акули
Час це стіна всередині нас
Перед очима її тінь її відблиск
Можливо стіна це я !?
Розгромити трощити стіну у собі
Чи якось по іншому можна
   почути себе у часі !?

ПЛЯЩИНА ПОХМЕЛИНА чи БУТИ СИЛЬНІШИМ

... в народі гомонять
( В битві із зеленим змієм
  перемагає змій !)

Я не збираюся з ним
 Битися змагатися
Безжального падлюку з перегаром
не впущу у себе й даром
В дупу копнути Ігнорувати і послати...

Доки піт не стікає тремтячим тілом
  Закрученим у вузол алкорабства
Не вмовляннями  допоможеш
Лише стиснувши зуби Ділом

Він  опустить голову зброю
   і чвалатиме далі Обрааажений
У пошуках нового бою
 Шукатиме свіженьких тіло - тар
Куди би влити Смертоносний
   свій нектар...

Сьогодні випили її
  завтра Вона двічі нас
  закрутить на світанку
   з самого ранку
Плящина - Похмелина
Буха засранка...

Отож  Ви пам'ятайте В алко битві
перемагає змій Не треба щось доводити
Не треба зайвих дій Його би краще обійти
і абсолютний світ  Тверезості знайти !!!

03.01.2017. відредаговано 08.01.2019

01.01.2017. ЧАС 12 (НОВИЙ РІК))

Час прикинувся чи одягся
    новим роком
Клубком він покотився вмився
 Голова Хребет Ноги
В когось через гребінь навіть роги
Він буде колупати в нас діру
    аж цілий рік
І стану я його рабом
Хоча із задоволенням кудись би втік
Куди втечеш? Планета -  око
    чиста сльоза Нівроку
    що дивиться на нас
Час буде вбивати поїдати йому все можна
Він володар року
   та й до життя нового
    Він також зробить кроки
    на руки з гордістю підхопить
Хто випливе і виживе залишиться
Розкаже все грядущому
    новому 2018 року...